Реєстраційний номер
0826U002169, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
17-07-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Особливості біології та заходи обмеження шкідливості попелиці кров’яної (Eriosoma Lanigerum Hausmann) у насадженнях яблуні Правобережного Лісостепу України
Здобувач
Тодосійчук Ігор Вячеславович,
Керівник Крикунов Ігор Володимирович
Опонент Стригун Олександр Олексійович
Опонент Станкевич Сергій Володимирович
Рецензент Суханов Святослав Всеволодович
Рецензент Мостов'як Світлана Миколаївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Уманський національний університет
Опис
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 202 «Захист і карантин рослин» (20 Аграрні науки та продовольство). – Уманський національний університет, Умань, 2026.
Встановлено, що за вегетаційний період попелиця кров’яна формує 10–12 поколінь за суми ефективних температур 2279–2783 °С. Для розвитку одного покоління необхідна сума ефективних температур у середньому 232,8 °С, а тривалість розвитку становить 16–21 добу. Найбільша сума ефективних температур необхідна для розвитку личинок першого віку (92,2 °С), для наступних віків – 32,4–39,6 °С. Сума ефективних температур від появи самиці до початку відродження нею личинок становить 33,9 °С. Оптимальними умовами для розвитку попелиці кров’яної є температура 20–25 °С та відносна вологість 60–70 %, за яких тривалість розвитку становить 13–15 діб, підвищення температури до 30–35 °С призводить до її подовження (17–23 діб).
Встановлено, що максимальну плодючістю мають самиці першого покоління (140–180 личинок), яка у 2–3 рази перевищує показники наступних поколінь (30–50 личинок). Личинки першого віку мають високу життєздатність (183±9,2 год без живлення) та значну рухову активність (до 98±12,5 мм за 5 хв), що забезпечує ефективне розселення шкідника.
Встановлено, що в динаміці чисельності крилатих партеногенетичних самиць попелиці кров’яної наявні два піки – літній та осінній, за яких максимальна чисельність шкідника досягала 12,2 особини на колонію.
Доведено вплив підщеп і сортових особливостей яблуні на заселеність культури кров’яною попелицею. Найвищу чисельність шкідника зафіксовано на підщепах М.9 і М.26 (15,4 і 16,2 колоній на саджанець; площею 164,7 і 178,9 мм², відповідно), тоді як підщепа ММ.106 характеризується підвищеною стійкістю. Серед сортів високосприйнятливими до попелиці є Джонаголд, Ред Делішес, Голд Чіф і Фуджі (2,2–2,7 бала), відносно стійкими – Кальвіль сніговий і Беліда (1,3–1,4 бала).
Виявлено 12 видів ентомофагів попелиці кров’яної, що належать до п’яти рядів: Hemiptera, Coleoptera, Neuroptera, Diptera, Hymenoptera. Найбільшу частку серед хижаків становили представники родини Coccinellidae (80,6 %), серед яких домінували Coccinella septempunctata L., Coccinella quinquepunctata L. та Adalia bipunctata L. Єдиним виявленим паразитичним видом був Aphelinus mali Haldeman; відсоток уражених ним попелиць становив 0,7–16,2 % із двома піками активності (червень і серпень–вересень).
Встановлено, що найвищу технічну ефективність (80,2–80,7 %) у регуляції чисельності попелиці кров’яної, серед досліджених пестицидів, забезпечують системні інсектициди, зокрема Трансформ, ВГ; Теппекі, ВГ; Мовенто 100 SC, КС. За використання їх з ад’ювантом Скаба, КЕ ефективність препаратів підвищується до 83,4–84,9 %. Для контактних препаратів технічна ефективність щодо попелиці кров’яної була нижчою – на рівні 40–50 %. Ефективність біологічних препаратів становила 50,1–63,7 %, з найвищим рівнем показника у АгріІнсекта, р. з нормою внесення 3,0 л/га.
Встановлено, що за умов застосування інсектицидів покращується фізіологічний стан дерев яблуні. Так, за використання препаратів системної дії довжина однорічних пагонів збільшувалася, порівняно з контролем, на 27,9–30,0 %, а площа листкової пластинки – на 21,6–24,4 %. Застосування біологічних препаратів забезпечувало збільшення приросту однорічних пагонів на 7,7–21,3 %, площі листкової пластинки – на 6,8–15,8 % та урожайності – на 12,8–29,2 %.
Найвищу урожайність (13,81–14,70 т/га) та частку плодів вищого і першого товарних сортів (69,4–74,5 %) відмічено у варіантах із застосуванням препаратів Мовенто 100 SC, КС; Теппекі, ВГ; Трансформ, ВГ у поєднанні з ад’ювантом Скаба, КЕ, що забезпечувало додатковий приріст урожайності 0,4–0,7 т/га.
Встановлено високу селективність препаратів Мовенто 100 SC, КС; Сіванто Прайм 200 SL; Теппекі, ВГ; Цеделіс, МД, які знижують чисельність ентомофагів лише на 10–25 %, тоді як фосфорорганічні інсектициди спричиняють їх істотне зменшення.
Економічна оцінка показала, що найвищий умовний прибуток отримано при застосуванні Трансформ, ВГ + Скаба, КЕ – 166,20 тис. грн/га (рентабельність 131,79 %) та Теппекі, ВГ + Скаба, КЕ – 163,40 тис. грн/га (129,17 %). Біологічний препарат АгріІнсекта, р. забезпечив 118,78 тис. грн/га прибутку та 93,90 % рентабельності. Додавання ад’юванта (Скаба, КЕ) підвищує рівень рентабельності на 10–14 %.
Дата реєстрації
2026-06-03
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-03 / 2026-08-18
