Реєстраційний номер
0826U002185, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
04-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Функціональні зміни в системі мати-плацента-плід при терміні вагітності більше 40 тижнів і патогенетично обґрунтовані методи їх корекції
Здобувач
Козар Олег Михайлович,
Керівник Каліновська Ірина Валентинівна
Опонент Маланчук Лариса Михайлівна
Опонент Подольський Василь Васильович
Опонент Геник Наталія Іванівна
Рецензент Ясніковська Світлана Михайлівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Буковинський державний медичний університет
Опис
Метою дослідження було оптимізувати методи діагностики та корекції функціонального стану системи мати-плацента-плід при вагітності більше 40 тижнів. Для досягнення цієї мети передбачалось проведення комплексного клініко-інструментального та генетичного дослідження, вивчення гемодинамічних та морфологічних змін функціонування фетоплацентарного комплексу при вагітності більше 40 тижнів. У дослідженні взяли участь 100 вагітних, які перебували на стаціонарному лікуванні у комунальному некомерційному підприємстві “Чернівецький обласний перинатальний центр”. Основну групу дослідження становили 50 жінок із вагітністю понад 40 тижнів, а групу контролю – 50 жінок із терміном вагітності 37-40 тижнів. Формування даних груп дослідження проводили з урахуванням анамнезу, особливостей перебігу вагітності та відсутності тяжкої супутньої патології, що могла вплинути на результати дослідження.
Пацієнткам обох груп дослідження було проведено комплексне обстеження, що включало клінічні, генетичні, інструментальні та морфологічні дослідження. Загальноклінічне обстеження включало збір анамнезу, аналіз соматичного та акушерсько-гінекологічного статусу, оцінку перебігу вагітності та пологів. Для визначення та оцінки фетометричних показників, об’єму навколоплідних вод, ступеня зрілості плаценти та її товщини було проведене ультразвукове дослідження вагітних у відповідні до групи обстеження терміни вагітності. Було встановлено, що у основній групі дослідження товщина плаценти зменшувалась приблизно на 7-8%, що становило статистично значущу різницю з групою контролю.
Доплерометричне дослідження, проведене у обох групах дослідження, вказує на підвищення показників судинного опору у артерії пуповини у жінок з терміном вагітності більше 40 тижнів. Систоло-діастолічне співвідношення у артерії пуповини підвищується приблизно у 1,2 раза, індекс резистентності та пульсаційний індекс – на 11-12% порівняно з вагітністю в терміні 37-40 тижнів, що свідчить про порушення кровоплину у фетоплацентарному комплексі.
Проведені дослідження поліморфізму гена ангіотензинперетворюючого ферменту у вагітних дозволило встановити взаємозв’язок між наявності певного варіанта цього гена та показниками доплерометрії фетоплацентарного комплексу. Зокрема визначено, що у носіїв DD - генотипу індекс резистентності у плацентарних судинах був вищим приблизно на 14-17%, порівняно з жінками з генотипом ID чи II, що може свідчити про можливу роль генетичних чинників у розвитку порушень фетоплацентарного комплексу.
Гістологічне дослідження плаценти дозволило встановити, що у жінок з терміном вагітності більше 40 тижнів відзначаються зменшення кількості термінальних “спеціалізованих” ворсинок на 12-13% та збільшення кількості утворення міжворсинчастого фібриноїду плаценти у понад 2 рази. Також виявлено зменшення васкуляризації хоріальних ворсин плаценти приблизно на 18-19%, що підтверджує розвиток дисфункції плаценти. Імуногістохімічні методи дослідження показали підвищення експресії маркерів апоптозу, при вагітності більше 40 тижнів, приблизно на 88-89%, що вказує на активні дегенеративні процеси у тканині плаценти. На основі отриманих даних комплексного аналізу анамнестичних, клінічних, генетичних, ультразвукових та морфологічних даних було створено прогностичну модель виникнення функціональних змін у системі мати-плацента-плід при вагітності більше 40 тижнів. Чутливість такої моделі становила 82,4%, специфічність – 78,6%, а загальна прогностична точність – 80,5%.Наукова новизна отриманих результатів полягає у комплексному дослідженні функціонального стану системи мати-плацента-плід при вагітності більше 40 тижнів із врахуванням анамнестичних, клінічних, генетичних, ультразвукових та морфологічних показників. Вперше було проведено генетичні дослідження при вагітності в терміні більше 40 тижнів та визначений їх взаємозв’язок та взаємний вплив з морфологічними, ультразвуковими та доплерометричними показниками, а також їх значення в перебігу вагітності більше 40 тижнів. Також в результаті проведеного аналізу анамнестичних даних, результатів генетичного, доплерометричного та ультразвукового дослідження вперше створено прогностичну модель виникнення функціональних змін у системі мати-плацента-плід при вагітності більше 40 тижнів. На підставі отриманих результатів розширено можливості ранньої діагностики, прогнозування та профілактики порушень у системі мати–плацента–плід при вагітності терміном понад 40 тижнів, що дозволяє визначити групу підвищеного ризику розвитку ускладнень вагітності та своєчасно вибрати оптимальну тактику ведення вагітності. Розроблена на основі отриманих даних прогностична модель дозволяє оцінити ймовірність розвитку патологічного перебігу вагітності після 40 тижнів та своєчасно визначити оптимальну тактику ведення вагітної.
Дата реєстрації
2026-06-04
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-04 / 2026-07-06
