Реєстраційний номер
0826U002199, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
29-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Стратифікація ризику віддалених наслідків гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у дітей після лікувальної гіпотермії
Здобувач
Соломенко Михайло Вячеславович,
Керівник Мавропуло Тетяна Карлівна
Опонент Павлишин Галина Андріївна
Опонент Похилько Валерій Іванович
Опонент Годованець Юлія Дмитрівна
Рецензент Оболонська Ольга Юріївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Дніпровський державний медичний університет
Опис
Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального науково-практичного завдання сучасної неонатології — підвищенню ефективності прогнозування наслідків гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у дітей після лікувальної гіпотермії шляхом комплексного аналізу перебігу неонатального періоду, показників поліорганної дисфункції та нейровізуалізаційних змін у зіставленні з результатами віддаленої оцінки нейророзвитку та якості життя для обґрунтування стратифікації груп ризику та визначення подальшої тактики катамнестичного спостереження.
Дизайн дослідження включав ретроспективний та проспективний етапи. Під час ретроспективного етапу (неонатальний період) проводився первинний скринінг та формувалася когорта обстежених дітей, оцінювалась динаміка клінічних проявів гіпоксично-ішемічної енцефалопатії в залежності від методики охолодження, оцінювалась частота несприятливих короткотермінових наслідків гіпоксично-ішемічної енцефалопатії. Під час проспективного етапу (катамнестичне спостереження) вивчалась структура віддалених наслідків гіпоксично-ішемічної енцефалопатії після лікувальної гіпотермії та оцінювались можливості їх прогнозування, оцінювались нейророзвиток та якість життя дітей, розроблявся підхід до стратифікації ризику віддалених наслідків.
На ретроспективному етапі були обстежені 117 доношених новонароджених дітей, які мали ознаки тяжкої асфіксії при народженні і яким проводилась лікувальна гіпотермія згідно з чинними клінічними протоколами МОЗ України. Були сформовані групи спостереження: група після неапаратної лікувальної гіпотермії - 98 дітей; група після апаратної лікувальної гіпотермії - 19 дітей. Критеріями включення були верифікований діагноз асфіксії при народженні та наявність показань до проведення лікувальної гіпотермії.
На проспективному етапі для порівняння результатів оцінки розвитку та якості життя була залучена група контролю, куди були включені 43 дитини, які не мали проявів тяжкої та помірної гіпоксично-ішемічної енцефалопатії при народженні, які не перебували у відділенні інтенсивної терапії новонароджених, яким не проводилась лікувальна гіпотермія та які не мали встановлених неврологічних порушень за рубриками F80-F90 та G80 МКХ-10 на момент обстеження.
Наукова новизна. Уперше для досліджуваної регіональної когорти доношених новонароджених після тяжкої асфіксії при народженні проведено комплексну оцінку короткотермінових і віддалених (довготермінових) наслідків гіпоксично-ішемічної енцефалопатії в умовах застосування апаратної та неапаратної лікувальної гіпотермії. Показано, що апаратна та неапаратна системна лікувальна гіпотермія в умовах досліджуваної когорти були клінічно зіставними за більшістю основних характеристик перебігу неонатального періоду, тоді як визначальне значення для прогнозу мали тяжкість первинного постасфіктичного ушкодження та вираженість поліорганної дисфункції. Уточнено прогностичне значення шкали MODE, деструктивних змін мозкової тканини та вентрикулодилатації. Уперше в межах даної когорти комплексно охарактеризовано не лише тяжкі інвалідизуючі наслідки ГІЕ, а й більш «тонкі» відхилення нейророзвитку, слуху та якості життя дітей раннього віку після ЛГ.
Практичне значення. Отримані результати обґрунтовують доцільність використання шкали MODE як доступного інструмента ранньої інтегральної оцінки тяжкості постасфіктичного стану та стратифікації ризику несприятливого перебігу ГІЕ. Показано необхідність урахування вентрикулодилатації як підстави для поглибленого динамічного неврологічного контролю навіть у дітей без грубих рухових порушень. Підтверджено важливість рутинного аудіологічного скринінгу і подальшого моніторингу слуху у дітей після ЛГ. Доведено доцільність використання скринінгових інструментів ASQ-3 та ITQOL-97 у віці 36–48 місяців як доступних методів оцінки нейророзвитку та якості життя в умовах обмежених ресурсів та труднощів із проведенням формальних стандартизованих тестів.
Дата реєстрації
2026-06-04
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-04 / 2026-07-10
