Реєстраційний номер
0826U002239, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
16-06-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Державне регулювання мас-медійної сфери України в контексті євроінтеграції
Здобувач
Гулий Кирил Сергійович,
Керівник Перестюк Інга Миколаївна
Опонент Домбровська Світлана Миколаївна
Опонент Майстренко Катерина Миколаївна
Опонент Кожина Алла Василівна
Рецензент Грищенко Ірина Миколаївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет «Київський авіаційний інститут»
Опис
У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання в галузі науки і практики з публічного управління та адміністрування, яке полягає у визначенні науково-теоретичних засад забезпечення державного регулювання мас-медійної сфери в контексті євроінтеграції і розробленні практичних рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання сфери медіа в Україні з урахуванням євроінтеграції та безпекових викликів.
Проаналізовано наукові концепції щодо змісту регуляторного впливу держави та меж втручання з огляду на гарантії свободи слова. Узагальнено теоретичні засади та сутність державного регулювання мас-медійної сфери в демократичному суспільстві й на основі аналізу наукових підходів до розуміння основних категорій і понять державного регулювання медіа сферою встановлено, що ця сфера є багаторівневою системою цілей, принципів, інструментів, інституцій, через які держава формує рамкові умови функціонування медіа та забезпечує баланс приватних і публічних інтересів. Розкрито принципи, функції та моделі державного регулювання мас-медіа з метою формування нормативної та методологічної основи для сучасних підходів до державного регулювання мас-медіа в Україні. Виявлено роль медіа в контексті забезпечення національної безпеки та євроінтеграційних процесів, яка полягає в тому, що інформаційна сфера наразі є одним із полів протиборства, як в Україні, так і в країнах-членах ЄС, що зазнають агресії у формі інформаційних війн. Поширення дезінформації, пропаганди, інформаційно-психологічні операції – все це реальні загрози, з якими держава вимушена боротися, вдаючись до регуляторних заходів. Саме тому державне регулювання медіа в Україні сфокусоване, зокрема, і на протидії недостовірній інформації (фейкам) і ворожій пропаганді шляхом забезпечення регулятором моніторингу контенту на предмет ворожої пропаганди.
За результатами проведеного дослідження запропоновано конвергентну модель, тобто засновану на процесах зближення, інтеграції різних об’єктів та систем, що розвиваються незалежно (друковані медіа, онлайн медіа, аудіовізуальні медіа та ін.) в медіасфері, але під впливом схожих євроінтеграційних умов. Метою конвергентної моделі державного регулювання масмедійної сфери в контексті євроінтеграції є забезпечення балансу між свободою вираження поглядів і захистом суспільних інтересів через конвергентний розвиток медійної сфери України шляхом цифрової трансформації і гармонізації з європейськими стандартами. Запропонована конвергентна модель державного регулювання масмедійної сфери є багатовимірною і передбачає одночасне досягнення демократичних, безпекових, євроінтеграційних та економічних результатів. Реалізувати цю модель спроможна система державного регулювання у сфері медіа, яка функціонує як багаторівнева взаємодія між трьома ключовими елементами: суб’єктами державного регулювання, суб’єктами медіасфери та об’єктом регулювання. З’ясовано, що у контексті реалізації конвергентної моделі державного регулювання масмедійної сфери в аспекті євроінтеграції, осучаснення державного регулювання мас-медійної сфери України, пов’язане з динамічними євроінтеграційними, безпековими, технологічними та іншими вимогами внутрішнього та зовнішнього середовища, доцільно розвивати у двох взаємопов’язаних напрямах: системному посиленні механізмів саморегулювання і співрегулювання в медіа середовищі та технологічному розвитку інституційної спроможності регулятора, переходу до цілісної інформаційно-аналітичної моделі роботи з даними. Проаналізовано регулювання мас-медійної сфери Європейського Союзу як багаторівневу систему джерел і принципів, що поєднує первинне право, похідні акти та стандарти захисту прав людини.
Окреслено вплив воєнного контексту на баланс між інформаційною безпекою і свободою медіа, включно з вимогами строковості, правової визначеності та підконтрольності обмежень, а також практиками, що безпосередньо впливають на інформаційні потоки (доступ до публічної інформації, умови роботи журналістів у небезпечних зонах).
Запропоновано інституційні та процедурні рішення, спрямовані на підвищення незалежності й стійкості регуляторної моделі (у тому числі через удосконалення дизайну формування складу колегіального органу та узгодження конкурсних процедур), забезпечення передбачуваності фінансування суспільного мовника як передумови його інституційної спроможності, уточнення статусу й засад діяльності парламентського мовлення із розмежуванням адміністративно-господарського управління та редакційної автономії, посилення прозорості та верифікації власності, а також формування адаптивних підходів до регулювання цифрового сегмента з урахуванням ризик-орієнтованої логіки та розподілу компетенцій між залученими інституціями.
Дата реєстрації
2026-06-05
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-05 / 2026-07-02
