Реєстраційний номер
0826U002290, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
24-07-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Юридико-психологічні засади протидії булінгу дітей внутрішньо переміщених осіб
Здобувач
Буранов Ігор Юрійович,
Керівник Кудерміна Олена Іванівна
Опонент Цільмак Олена Миколаївна
Опонент Мілорадова Наталя Едуардівна
Рецензент Андрущенко Ігор Григорович
Рецензент Бухтіярова Ірина Геннадіївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національна академія внутрішніх справ
Опис
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. – Національна академія внутрішніх справ. – Київ, 2026.
У дисертації вперше на монографічному рівні комплексно досліджено юридико-психологічні засади протидії булінгу дітей внутрішньо переміщених осіб.
В умовах воєнного стану булінг трансформується з локальної педагогічної проблеми у складний соціальний феномен. Його детермінація зумовлена не лише індивідуально-психологічними характеристиками учасників, а й загальною макросоціальною напругою, в межах якої підвищений рівень суспільної агресії та поширення «культу насильства» у медіапросторі виступають каталізаторами деструктивних поведінкових практик у дитячому середовищі. Булінг доцільно розглядати як специфічний механізм соціального впорядкування та перерозподілу влади в межах дитячої групи. Психологічна детермінація булінгу тісно пов’язана з потребою групи у конструюванні «внутрішнього ворога» як засобу підтримання внутрішньої згуртованості в умовах зовнішньої нестабільності. У цьому контексті заклад освіти постає як мікромодель суспільства, в якій булінг виступає формою негативної соціалізації та деформованого соціального контролю.
Узагальнення історичного розвитку, зарубіжного досвіду та сучасного стану нормативно-правового регулювання протидії булінгу дає підстави стверджувати, що антибулінгове законодавство має еволюційний характер і є результатом тривалого розвитку гуманістичних ідей та трансформації правового статусу дитини – від об’єкта опіки до повноправного суб’єкта права. Аналіз зарубіжної практики свідчить про наявність різних моделей правових засад протидії булінгу, серед яких домінують децентралізований, криміналізаційний, соціально-інтегративний та адміністративно-контрольний підходи. У національному правовому просторі створено базову нормативну основу протидії булінгу, зокрема через удосконалення адміністративної відповідальності, розширення інституційного механізму реагування та законодавче закріплення поняття булінгу. Водночас зберігаються проблеми узгодженості процедур фіксації правопорушень та взаємодії між уповноваженими органами. Особливої уваги потребує захист уразливих категорій, зокрема дітей внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО), які піддаються підвищеному ризику віктимізації. Це актуалізує необхідність розширення підходів до розуміння булінгу як форми дискримінаційної практики та врахування зарубіжного досвіду у сфері колективної відповідальності за безпечне середовище. Подальший розвиток національного законодавства має бути спрямований на усунення термінологічних неузгодженостей, розширення сфери правового регулювання, зокрема щодо кіберпростору, а також на посилення відповідальності за тяжкі форми булінгу.
Дата реєстрації
2026-06-05
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-05 / 2026-09-01
