Реєстраційний номер
0826U002329, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
17-06-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Політика конкурентоспроможності територій у процесі відновлення України
Здобувач
Козир Сергій В’ячеславович,
Керівник Нагорняк Тетяна Леонтіївна
Опонент Наумкіна Світлана Михайлівна
Опонент Орєхова Тетяна Вікторівна
Рецензент Кобильник Василь Володимирович
Рецензент Волянюк Ольга Ярославівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет "Києво-Могилянська академія"
Опис
Козир С. В. Політика конкурентоспроможності територій у процесі відновлення України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 052 «Політологія» (05 «Соціальні та поведінкові науки»). – Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ, 2026.
Кваліфікаційна наукова праця є дослідженням політики конкурентоспроможності України та її регіонів в контексті відновлення та розвитку. Автор мав на меті вдосконалити теоретико-методологічні засади дослідження політики формування і розвитку конкурентоспроможності територій у процесі відновлення України з використанням міждисциплінарного інструментарію та запропонувати науково-практичні рекомендації щодо їх використання у державній регіональній політиці. Методологічною основою вивчення політики конкурентоспроможності автором обрано синергію таких міждисциплінарних підходів, як брендинг територій, теорія політичної суб’єктності, інституціоналізм, мережеве врядування (корпоративізм), теорії конкурентоспроможності регіонального розвитку, комʼюнітарний підхід та фреймовий вимір відновлення. Це дозволило виявити кореляцію між показниками суб’єктності території та її конкурентоспроможністю, здійснити аналіз регіонів України в періоди до війни і під час воєнних дій (2013-2014, 2021, 20222-2023рр.), запропонувати шляхи розвитку, вважаючи ключовими характеристиками рівень готовності країни до відновлення, рівень конкурентоспроможності регіонів і набуття ними суб’єктності в умовах війни.
Використовуючи широку джерельно-інформаційну базу дослідження – праці українських та іноземних науковців, законодавчі, нормативні акти, офіційні матеріали та статистичні бази Державної служби статистики України, Світового банку, Міжнародного валютного фонду (IMF), міжнародних рейтингів (Індексу глобальної конкурентоспроможності GCI (Global Competitiveness Index); Міжнародного рейтингу глобальних міст GCI (Kerney; Global Cities Index), Індексу ділової конкурентоспроможності BCI (Business Competitiveness Index); Рейтингу конкурентоспроможності IMD (Institute of Management Development); Індексу економічної свободи IEF (The Heritage Foundation & The Wall Street Journal); Індексу людського розвитку (The Human Development Index); Світових індикаторів державного управління WGI (Worldwide Governance Indicators), офіційні відповіді обласних військових адміністрацій (Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Кіровоградської, Одеської, Полтавської, Сумської, Тернопільської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської) на запит щодо показників регіональної статистики, автор зміг продемонструвати використання міждисциплінарного інструментарію та запропонувати науково-практичні рекомендації щодо коригування державної регіональної політики відновлення регіонів України.
Проведено порівняльний аналіз показників конкурентоспроможності регіонів України за 2021 і 2023 рр., що продемонстрував збереження лідируючих позицій Дніпропетровської області та покращення показників Тернопільської, Волинської й Полтавської областей. Водночас у прифронтових регіонах відзначено істотне зниження конкурентоспроможності через посилення соціального напруження та руйнування інфраструктури. У результаті повномасштабного вторгнення погіршилися показники конкурентоспроможності Одеської, Житомирської та Черкаської областей. Найгірші позиції рейтингу конкурентоспроможності у Чернігівської області. Зроблено висновок про необхідність диференційованого підходу до політики відновлення та залучення фінансових ресурсів із урахуванням рівня конкурентоспроможності регіонів.
Доведено гіпотезу, що асинхронність результатів відновлення регіонів України може бути зумовлена не лише масштабами воєнних втрат, а різним рівнем інституційної та громадянської самоорганізації територій, що є визначальною в кореляції впливу втрат і конкурентоспроможності територій. Авторська логіка припущення містить такі тези та індикатори дослідження: 1) обсяг воєнних втрат і збитків не є визначальним чинником гальмування розвитку території; 2) самоорганізація території зумовлює кореляцію між втратами та результатами відновлення; 3) конкурентоспроможність локальних територій формується не «після» відновлення, а в процесі реагування на втрати; 4) асинхронність може бути результатом імплементації державних програм відновлення та посилюватися за умов продовження війни; 5) ключовими субʼєктами політики конкурентоспроможності територій є держава, донори і громада (органи місцевого самоврядування, бізнес, інституції громадянського суспільства).
Ключові слова: політика відновлення України, нерівномірність розвитку регіонів, конкурентоспроможність, конкурентоспроможність територій, компаративний (порівняльний) аналіз, соціально-економічні наслідки Війни за Незалежність України, російська збройна агресія.
Дата реєстрації
2026-06-08
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-08 / 2026-07-02
