Реєстраційний номер
0826U002372, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
29-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Патогенетичні механізми впливу хронічного запального процесу сечостатевої системи щурів-матерів під час вагітності на морфофункціональний стан нирок потомства
Здобувач
Мішин Юрій Михайлович,
Керівник Мирошниченко Михайло Сергійович
Опонент Вастьянов Руслан Сергійович
Опонент Костенко Віталій Олександрович
Опонент Лядова Тетяна Іванівна
Рецензент Шевченко Олександр Миколайович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний медичний університет
Опис
У дисертації представлено теоретичне узагальнення та вирішення поставленої мети – визначення патогенетичних механізмів впливу хронічного запального процесу сечостатевої системи щурів-матерів під час вагітності на нирки потомства шляхом вивчення їх морфофункціональних особливостей, клітинного та гуморального імунітету, цитокінового балансу та активності нирковоспецифічних ферментів у потомства.
Під час виконання дисертаційного дослідження використовувались патофізіологічний, патоморфологічний, гістологічний, мікробіологічний, епідеміологічний аналіз, гематологічний, імунологічний, біохімічний, інструментальний, статистичний методи дослідження.
В результаті проведеного ретроспективного дослідження медичних карт дітей з нефропатологією та даних анкетування матерів, які під час вагітності хворіли на запальні захворювання сечостатевої системи встановлено, що провідними критеріями, за якими можна виявити ризик розвитку патології нирок є: уропатоген, триместр вагітності в якому відбулося виникнення або загострення захворювання у вагітної та стать дитини. Встановлено, що провідними збудниками хронічних запальних захворювань сечостатевої системи вагітних є Streptococcus pyogenes та Proteus mirabilis, які мають високий рівень ферментативної активності та здатність формувати щільні біоплівки, що сприяє тривалому й тяжкому перебігу запальних захворювань сечостатевої системи у вагітних жінок. Доведено, що уроізоляти з високою ДНК-азною активністю були здатні утворювати біоплівки високої щільності.
Для відтворення експериментальної моделі хронічного запального процесу сечостатевої системи у щурів-самиць популяції WAG були використані уроізоляти Proteus mirabilis (108 КУО/мл) та Streptococcus pyogenes (106 КУО/мл), які формували щільні біоплівки. Ізоляти вводились один раз на добу три дні поспіль в об’ємі 0,2 мл трансуретрально та вагінально за допомогою катетеру. На 10 добу дослідження інтраперитонеально одноразово вводили референтні штами Proteus mirabilis (1010 КУО/мл) та Streptococcus pyogenes (108 КУО/мл).
Результати ультразвукового дослідження нирок потомства, пренатальний розвиток яких відбувався в умовах материнського хронічного запального процесу сечостатевої системи, свідчать про те, що у щурят за впливу факторів патогенності Streptococcus pyogenes було виявлено зменшення нирок у всіх вікових групах та підвищення ехогенності парехіми нирок.
Встановлено дисбаланс кількості субпопуляцій Т- лімфоцитів та дефіцит В - лімфоцитів у периферичній крові. Найбільший дисбаланс за вмістом IL-2 спостерігався у всіх вікових категоріях потомства за впливу факторів патогенності Streptococcus pyogenes, а IL-17 спостерігався у всіх вікових категоріях потомства за впливу факторів патогенності Proteus mirabilis.
Нейтрофільні позаклітинні пастки забезпечують реалізацію роботи вродженого імунітету за рахунок бактеріостатичної дії на патогени з подальшою бактерицидною дією лізосомально-катіонних білків на патогени з подальшим їх фагоцитозом.
Стабільне підвищення концентрації N-ацетил-b-D-глюкозамінідази в обох групах пояснюється серйозною дисфункцією ниркових канальців, а суттєве послідовне зростання активності γ-глутамілтранспептидази протягом усього періоду, обумовлено пошкодженням мембран клітин ниркових канальців, особливо у 7-денних щурів за впливу Streptococcus pyogenes, збільшення концентрації лактатдегідрогенази у 7-добових щурів обох експериментальних груп свідчить про цитоліз клітин канальців.
Значущість роботи визначається отриманням нових знань про механізми пренатального впливу материнського хронічного запального захворювання сечостатевої системи бактеріальної етіології на потомство в різні терміни та залежно від виду патогену, які розширяють та поглиблюють уявлення про зміни провідних показників еритропоезу, імунного та морфологічного стану, нирковоспецифічних ферментів, цитокінів, як прогностичних критеріїв ризику розвитку нефропатології у потомства. Особливе значення має встановлення взаємозв’язків між діагностичними критеріями ризику розвитку патології нирок у потомства й анемії залежно від дії факторів патогенності етіологічного чинника.
Дата реєстрації
2026-06-09
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-09 / 2026-07-30
