Реєстраційний номер
0826U002384, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-07-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Клавірний інструменталізм в ансамблевій творчості піаніста: історична типологія
Здобувач
Домашич Наталія Григорівна,
Керівник Повзун Людмила Іванівна
Опонент Костогриз Сергій Олександрович
Опонент Водолєєва Наталя Валеріївна
Рецензент Зима Людмила Вікторівна
Рецензент Щербакова Ольга Константинівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової
Опис
Провідним напрямом дослідження, що обумовлює його тему, обрано науково-теоретичне та художньо-виконавське визначення феномену клавірно-ансамблевого мистецтва в контексті історичного розвитку інструментально/вокально-ансамблевих жанрів з ключовою тезою історично-естетичної, художньо-ансамблевої універсальності клавірного інструменталізму.
Клавірний інструменталізм досліджується як семантична структура, що утворюється складним психологічно-комунікативним та художньо-виконавським конструктом, дія якого, в залежності від органологічного складу, сприяє збагаченню смислів з безперечним правом першості семантичного авторського вмісту та художньо-виконавського ансамблевого відтворення.
До предметного кола дослідження увійшли жанрові, стильові, органологічні, семантичні, художньо-виразові особливості інструментально/вокально-ансамблевих творів композиторів різних історично-стильових епох.
Метою роботи є виявлення генези та дослідження процесів еволюції явища/поняття клавірного інструменталізму в інструментально/вокально-ансамблевій творчості піаніста в історичному діапазоні XVIІ–XXI століть; наукове обґрунтування явища клавірного інструменталізму як універсального чинника ансамблевого узгодження з інструментами струнно-смичкової та струнно-щипкової специфіки звуковидобування.
У дослідженні фокусується увага на змісті та обсязі поняття клавірного інструменталізму, процесах еволюції та визначенні провідних чинників явища клавірного інструменталізму в жанрово-органологічних різновидах ансамблевої творчості піаніста.
Клавірний інструменталізм розглядається як явище, що виявляє здатність до трансформації низки художніх чинників – артикуляційних, динамічних, тембрально-агогічних, смислових, тобто постають мобільними, сприяючи варіантності ансамблевого відтворення виконавцями авторської ідеї твору:
У побудові моделі історичної типології ансамблевої творчості клавіриста провідними аспектами обрано функціонально-семантичний, фактурно-артикуляційний та агогічно-тембральний.
Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні явища клавірного інструменталізму як універсального чинника ансамблевого (артикуляційного, динамічного, тембрального) узгодження з інструментами різної специфіки звуковидобування; розкритті процесів еволюційної динаміки клавірного інструменталізму у інноваційних проекціях сучасної творчості. Вперше представлено наукове обгрунтування художньо-семантичної типології творчості клавіриста-ансамбліста у різні історично-стильові епохи; запропоновано систематизацію термінологічного апарату у відповідності до художньо-рольових та тематично-фактурних завдань ансамблевої творчості клавіриста; виявленні специфічні чинники ансамблевої роботи із виконавцями на струнно-смичкових класичних та струнно-щипкових народно-академічних інструментах.
Дата реєстрації
2026-06-09
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-09 / 2026-09-09
