Реєстраційний номер
0826U002386, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
29-05-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Правове забезпечення енергетичної безпеки України в контексті європейської інтеграції
Здобувач
Коданьов Владислав Іванович,
Керівник Чижов Денис Анатолійович
Опонент Климчук Михайло Павлович
Опонент Дикий Анатолій Петрович
Рецензент Жук Наталія Анатоліївна
Рецензент Головащенко Ольга Сергіївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Науково-дослідний інститут державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України
Опис
Дисертацію присвячено комплексному теоретико-правовому дослідженню проблем правового забезпечення енергетичної безпеки України в контексті європейської інтеграції. Актуальність теми зумовлена зміною геополітичної та міжнародної обстановки, появою загроз енергетичній безпеці й енергетичній стабільності, а також необхідністю розроблення нових напрямів розвитку енергетичної сфери та створення ефективних механізмів її забезпечення. Для України збройна агресія рф стала основним чинником обґрунтування пріоритетності завдань щодо забезпечення енергетичними ресурсами, врегулювання кризових ситуацій і зміцнення енергетичної безпеки на національному й глобальному рівнях.
Метою роботи є розроблення теоретичних і практичних положень щодо здійснення правового забезпечення енергетичної безпеки України в контексті європейської інтеграції, визначення її характеру та механізмів забезпечення на регіональному й національному рівнях. Об’єктом дослідження є діяльність уповноважених осіб і правовідносини у сфері забезпечення енергетичної безпеки України; предметом – правове забезпечення енергетичної безпеки України в контексті європейської інтеграції. Методологічну основу склали методи індукції та дедукції, аналізу і синтезу, догматичний, функціональний, системний, теоретичного моделювання та абстрактно-логічний.
У дослідженні обґрунтовано, що енергетична безпека є важливою складовою системи національної безпеки України, яка визначає спроможність уповноважених державних органів забезпечити найважливіші потреби країни, її адміністративних одиниць та об’єктів у якісних паливно-енергетичних ресурсах у звичайних і екстраординарних умовах. Її гарантування передбачає досягнення стану забезпечення держави енергоресурсами на основі технічної надійності, системної стабільності, економічної доцільності, функціональної ефективності й екологічної прийнятності, а також створення інституційно-правових умов реалізації державної політики із захисту національних інтересів.
Уперше обґрунтовано комплексний механізм забезпечення енергетичної безпеки держави як цілісну системно організовану конструкцію, що поєднує організаційно-економічний і правовий (нормативно-правовий та інституційний) компоненти з урахуванням умов воєнного стану й зовнішньої агресії. Сформульовано авторське бачення енергетичного суверенітету України як елемента економічного суверенітету, заснованого на здатності зберігати контроль над критично важливими енергоресурсами, нарощувати власну ресурсну базу, забезпечувати її доступність для населення та мінімізувати залежність від зовнішніх ринків. Запропоновано концептуальне розуміння інституційного забезпечення енергетичної безпеки як структурно впорядкованої взаємодії державних, недержавних і наднаціональних інституцій. Обґрунтовано системне законодавче вирішення проблеми дефініційної невизначеності шляхом закріплення легального визначення «енергетичної безпеки України» в Законі України «Про національну безпеку України» та уніфікації термінології через відсилочні норми профільних енергетичних законів.
Удосконалено підхід до визначення предмета регулювання енергетичної безпеки, доктринальне розуміння енергетичного і ресурсного суверенітету як взаємопов’язаних категорій, обґрунтування ролі нормативно-правового регулювання та підходи до модернізації галузевого законодавства. Набули подальшого розвитку класифікація внутрішніх і зовнішніх загроз, наукові підходи до децентралізації енергетики й підвищення інституційної спроможності територіальних громад, концепція енергетичного громадянства, а також аргументація поглиблення співпраці України з ЄС.
Висунуто доцільність запровадження інституту енергетичного омбудсмена та прийняття Закону України «Про розподілену генерацію», а також внесення змін до Закону України «Про нафту та газ». Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання в науково-дослідній, правотворчій, навчальній та інформаційно-аналітичній сферах.
Ключові слова: енергетична безпека держави, європейська інтеграція, правове забезпечення, енергетичний суверенітет, ресурсний суверенітет, національні інтереси, енергетична політика, інституційне забезпечення, захист прав особи.
Дата реєстрації
2026-06-09
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-09 / 2026-07-16
