Реєстраційний номер
0826U002421, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
22-07-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Господарсько-біологічні особливості худоби лімузинської породи різної селекції
Здобувач
Зелінка Марія Петрівна,
Керівник Федорович Єлизавета Іллівна
Опонент Денисюк Олександр Віталійович
Опонент Скляренко Юрій Іванович
Рецензент Почукалін Антон Євгенійович
Рецензент Вдовиченко Юрій Васильович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця Національної академії аграрних наук України
Опис
У дисертації вперше проведено всебічні порівняльні дослідження та отримано нові дані щодо вагового росту молодняку залежно від власної комплексної оцінки та оцінки материнських і батьківських предків, вікових особливостей молочності імпортованих з Угорщини й Польщі корів і корів української селекції породи лімузин, їх вагового росту у період вирощування та біологічних особливостей в умовах одного господарства Прикарпаття. Досліджено поведінку потомків корів у перші години життя та її вплив на подальший ріст тварин, з’ясовано динаміку живої маси та екстер’єрні особливості бугайців, їх забійні якості, морфологічний склад напівтуш, хімічний склад м’яса, біоконверсію поживних речовин корму в організмі тварин та економічну ефективність вирощування бугайців породи лімузин різної селекції.
Визначено співвідносну мінливість окремих селекційних ознак бугайців та силу впливу на них країни селекції. Науково обгрунтовано та розроблено пропозиції щодо покращення м’ясної продуктивності тварин породи лімузин.
З’ясовано, що тварини з високими балами за екстер’єр та конституцію демонстрували достовірно більшу енергію росту живої маси в усі періоди постнатального розвитку. Натомість, комплексна оцінка матерів та батьків не справляла вірогідного впливу на швидкість росту їхніх дочок. Високий комплексний клас предків відображає переважно конституційні особливості батьків, а не генетично зумовлену швидкість росту потомків, тому для успішної селекції стада на збільшення живої маси орієнтація виключно на фенотип батьківських пар є малоефективною, а вирішального значення набуває підбір плідників і матерів безпосередньо за якістю потомства.
Встановлено, що молочність корів залежала від країни селекції та віку отелення. Найвищою живою масою на час відлучення характеризувалися телята обох статей угорської селекції (телички – 206,8-228,4 кг, бугайці – 229,3-262,2 кг). Причому, швидше росли і розвивалися ті, які народилися від матерів з IV-V отеленнями. Найвищі коефіцієнти кореляції між поколіннями серед теличок та бугайців спостерігалися у тварин польської селекції (0,21-0,24), де потомки не лише повторили, а й дещо перевищили потенціал матерів. У тварин української селекції коефіцієнти кореляції були найнижчими (0,11-0,18), що може свідчити про сильний вплив зовнішніх чинників на ріст і розвиток молодняку у другому поколінні. Вік матері справляв суттєвіший вплив на живу масу приплоду на час відлучення (2,66-5,16 %), ніж країна їхньої селекції (0,68-1,18 %).
З’ясовано, що корови, імпортовані з Угорщини, характеризувалися найвищою інтенсивністю росту у період вирощування, на що вказують їх більша жива маса новонароджених телят (35,3 кг), вищі середньодобові прирости у підсисний період і досягнення ними 394,5 кг у 12-місячному віці, що на 84,0 кг (P<0,001) більше порівняно з ровесницями української селекції. Тварини, завезені з Польщі, відзначалися вираженим компенсаторним ростом після відлучення, забезпечуючи максимальні прирости у віці 7–12 місяців – 930,9 г/добу, що перевищує показники особин угорської селекції на 80,6 та української — на 225,2 г (P<0,001). Тварини української селекції характеризувалися нижчими, але більш рівномірними темпами росту на пізніх етапах онтогенезу.
Корови української селекції мали вищу концентрацію гемоглобіну, загального білка, глобулінів, кількість еритроцитів і лімфоцитів, тоді як польської – найвищу кількість лейкоцитів, моноцитів і гранулоцитів. Вміст альбумінів був нижчим у імпортованих угорських корів, проте відносний вміст альбумінів і глобулінів у них був вищим, що разом із підвищеним альбуміново-глобуліновим коефіцієнтом свідчить про обмежену імунну відповідь та знижену адаптаційну здатність. У імпортованих корів активність АлАТ та АсАТ у сироватці крові перевищувала відповідні показники у сироватці крові корів вітчизняної селекції, що може відображати реакцію на стресові фактори та посилений білковий обмін для адаптації до нових умов утримання. Варто відмітити, що різниця за вищенаведеними показниками крові між підконтрольними групами тварин була недостовірною (виняток – вміст гемоглобіну у корів польської та української селекції, де різниця становила 13,8 г/л (Р<0,05) на користь останніх).
Дослідження показників неспецифічної резистентності свідчать, що найвищою адаптаційною здатністю до місцевих умов характеризувалися корови української селекції. У них спостерігалися найвищі показники фагоцитарної, бактерицидної та лізоцимної активності, імунорегуляторного індексу та кількості Т- і В-лімфоцитів. Загальна оцінка неспецифічної резистентності підтвердила імунологічну перевагу українських корів (67 балів) над угорськими (52 бали) та польськими (48 балів).
Дата реєстрації
2026-06-10
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-10 / 2026-08-10
