Реєстраційний номер
0826U002441, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
30-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Хірургічне лікування вогнепальних поранень м’яких тканин з використанням VAC-систем і фототерапії з урахуванням утворення біоплівок
Здобувач
Поліков Георгій Олегович,
Керівник Бойко Валерій Володимирович
Опонент Оклей Денис Вікторович
Опонент Асланян Сергій Арменакович
Рецензент Гончарова Наталя Миколаївна
Рецензент Іванова Юлія Вікторівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний медичний університет
Опис
Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності лікування пацієнтів із вогнепальними пораненнями м’яких тканин шляхом розробки та впровадження лікувальної стратегії з використанням ультразвукової навігації (УЗН), VAC-терапії, фототерапії (ФТ), фотодинамічної терапії (ФДТ) та пробіотичної засобів (ПЗ) із урахуванням ролі біоплівкоутворення у рановому процесі.
Мета дослідження: оптимізація результатів хірургічного лікування хворих із вогнепальним пораненням м’яких тканин шляхом комплексного застосування ультразвукової навігації, VAC-терапії, пробіотичної терапії, фототерапії та фотодинамічної терапії з урахуванням процесів біоплівкоутворення.
Завдання дослідження:
1. На підставі ретроспективного аналізу визначити чинники, що впливають на тривалість лікування вогнепальних поранень м’яких тканин та розвиток ускладнень.
2. В експерименті in vitro оцінити вплив ПЗ, або ФДТ, на формування та деструкцію біоплівок клінічних ізолятів, і їх мікробних асоціацій, що є основними збудниками ранової інфекції.
3. Оцінити ефективність застосування УЗН у складі комплексної діагностично-лікувальної програми для виявлення, диференціації та малоінвазивного видалення рентгеннегативних і неферомагнітних сторонніх тіл.
4. Уточнити аспекти впливу ПЗ та ФДТ на перебіг ранового процесу.
5. На основі порівняльного аналізу результатів лікування оцінити ефективність та переваги запропонованої індивідуалізованої лікувальної тактики.
Об’єкт дослідження: вогнепальні рани м’яких тканин, перебіг ранового процесу, динаміка мікробної деконтамінації та загоєння ран.
Предмет дослідження: динаміка мікробної деконтамінації, процеси біоплівкоутворення та перебіг репаративних процесів у рані при застосуванні сучасних комбінованих лікувальних технологій в експериментальних (in vitro) та клінічних умовах.
Методи дослідження: клінічні, лабораторні (мікробіологічне, імунологічне), інструментальні (ультразвукова діагностика, доплерографія, рентгенографія, спіральна комп’ютерна томографія), клініко-математичні, статистичні.
В експерименті in vitro, ФДТ або ПЗ (Bacillus spp.) забезпечують достовірне пригнічення формування біоплівок основних збудників ранової інфекції. Найбільш виражений ефект ПЗ відзначено щодо S. aureus та E. coli, для яких оптична щільність біоплівок знижувалася до 0,135–0,145 од, тоді як після ФДТ становила близько 0,195–0,201 од. Встановлено ефективність запропонованих методів також щодо K. pneumoniae, P. aeruginosa, A. baumannii та мікробних асоціацій.
Доведено ефективність УЗН при діагностиці сліпих вогнепальних ран. Чутливість методу становила 95,1%, специфічність – 88,1%, прогностична цінність позитивного результату – 95,4%.
Застосування ФТ та ФДТ сприяє активації механізмів вродженого імунітету. У пацієнтів основної групи фагоцитарне число достовірно зростало з 2,49±0,25 до 4,43±0,15 (p<0,05), а індекс завершеного фагоцитозу – з 0,84±0,11 до 1,08±0,13.
Підтверджено, що локальне застосування ПЗ (Bacillus spp.) забезпечує контрольовану колонізацію рани, зниження мікробного навантаження та пригнічення біоплівкоутворення. Швидкість загоєння ран на 10-12 добу становила 4,72±0,63 проти 2,42±0,77 у групі порівняння (p<0,01).
Віддалені результати підтвердили переваги запропонованого підходу: повне загоєння ран досягнуто у 93,2% пацієнтів основної групи проти 76,9% у групі порівняння (p<0,05), при зниженні частоти рецидиву інфекції (4,5% проти 15,4%), хронічного запалення (6,8% проти 17,9%), повторних госпіталізацій (6,8% проти 20,5%) та оперативних втручань (6,8% проти 17,9%). Через 12 місяців відзначено кращі функціональні результати (DASH – 17,9±4,2 проти 30,6±7,9 бала; LEFS – 67,9±6,5 проти 52,4±7,5 бала; p<0,05), меншу частоту хронічного больового синдрому (11,3% проти 30,7%) та вищий рівень повернення до професійної діяльності (77,3% проти 51,3%). Показники якості життя за SF-36 також були достовірно кращими в основній групі (p<0,05).
Отримані результати свідчать про ефективність комплексного алгоритму лікування щодо покращення клінічних, функціональних та реабілітаційних результатів у пацієнтів із вогнепальними пораненнями м’яких тканин.
Дата реєстрації
2026-06-10
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-10 / 2026-07-27
