Реєстраційний номер
0826U002468, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
31-07-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Адміністративно-правовий механізм здійснення контролю за діяльністю Збройних Сил України
Здобувач
Іркабаєв Олександр Анатолійович,
Керівник Максименко Наталія Володимирівна
Опонент Гаруст Юрій Віталійович
Опонент Джафарова Олена В'ячеславівна
Рецензент Сокуренко Олена Анатоліївна
Рецензент Коломоєць Олександр Дмитрович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка
Опис
Дисертацію присвячено комплексному, теоретико-прикладному дослідженню адміністративно-правового механізму здійснення контролю за
діяльністю Збройних Сил України (ЗСУ) в умовах сучасних безпекових викликів, зумовлених повномасштабною збройною агресією російської федерації, правовим режимом воєнного стану, масштабними інституційними та кадровими трансформаціями періоду 2022–2026 років, а також завданнями щодо прискореної євроатлантичної інтеграції оборонного сектору держави. У роботі здійснено послідовне наукове розв’язання актуального завдання адміністративно-правової науки – обґрунтовано цілісну теоретичну основу та прикладні рекомендації з реформування правових, інституційно-організаційних та функціональних засад контрольної діяльності у військовій сфері. У межах концептуального базису сформульовано теоретико-правові засади адміністративно-правового механізму контролю. Контроль розглянуто як форму реалізації публічної влади, що забезпечує дотримання правових приписів через систему органів і процедур зворотного зв’язку. Доведено принципову відмінність між контролем і наглядом: нагляд обмежується перевіркою законності, тоді як контроль передбачає можливість оперативного втручання з оцінкою законності, доцільності та ефективності управлінських рішень. Для військової сфери це має ключове значення для забезпечення дисципліни, єдності командування та законності застосування сили. Адміністративно-правовий механізм контролю визначено як упорядковану систему правових норм, інституцій, процедур і методів, спрямованих на реалізацію демократичного цивільного та державного контролю над ЗСУ. Виокремлено його дворівневу структуру: внутрішньовідомчий контроль (інспектування, внутрішній аудит Міністерства оборони України) та зовнішній демократичний контроль (парламентський, судовий, громадський), що забезпечує легітимацію діяльності армії. Мету механізму структуровано як систему із шести вимірів: стратегічного (підпорядкування збройної сили демократичним інститутам), інституційно-управлінського (ефективність ЗСУ), правозахисного (концепція «громадянина в уніформі»), антикорупційного, євроатлантичної інтеграції та стійкості (безперервність контролю в умовах війни). Нормативну основу становлять принципи верховенства права, законності, підзвітності, прозорості, пропорційності, об’єктивності, компетентності, координації та цифровізації.
Запропоновано класифікацію функцій контролю: діагностично-аналітична, превентивна, правоохоронна, коригувальна, соціально-легітимізаційна, інформаційно-просвітницька, координаційна та прогностична. Це дозволяє розглядати контроль як стратегічний інструмент забезпечення боєздатності армії.
Удосконалено класифікацію форм державного контролю: правові/неправові, прямі/опосередковані, попередні/поточні/наступні, виїзні/документарні, відкриті/закриті, мирного часу/особливого періоду. Підкреслено трансформацію методів контролю у 2022–2026 роках через оперативізацію процедур та посилення контролю за міжнародною військовою допомогою. Окремо досліджено інституціоналізацію Військового омбудсмана в Україні на основі Закону № 4603-IX (2025) із урахуванням німецької та скандинавської моделей (Wehrbeauftragter, Stortingetsombudsmann) і стандартів DCAF. Обґрунтовано необхідність центрального апарату щонайменше 65 осіб для ефективного моніторингу та захисту військовослужбовців. Судовий контроль розглянуто як специфічний елемент механізму. Проаналізовано практику Конституційного Суду України та Верховного Суду (2024–2026), зокрема щодо соціального захисту військових і процесуальних строків. Окреслено перспективи адаптації адміністративного процесу до умов воєнного стану та дискусію щодо відновлення військових судів із урахуванням досвіду Франції та Польщі.
Громадський контроль розкрито через діяльність антикорупційних та правозахисних організацій (НАКО, Transparency International Ukraine, Центр протидії корупції, УГСПЛ, ZMINA, Центр громадянських свобод) і журналістських платформ (Bihus.Info, «Схеми», «Слідство.Інфо»), із врахуванням балансу між прозорістю та режимом державної таємниці. Проаналізовано нормативну базу (міжнародні стандарти, Конституція України, національне законодавство). Встановлено імплементацію понад 324 стандартів NATO та участь у програмах доброчесності. Виявлено проблеми фрагментарності регулювання, дублювання повноважень і відсутності норм щодо контролю AI та кіберзахисту, запропоновано кодифікацію військового законодавства. Перспективним напрямом визначено цифровізацію контролю, зокрема інтеграцію системи ситуаційної обізнаності «DELTA» як інструменту переходу до безперервного автоматизованого моніторингу та ризик-орієнтованого аудиту в реальному часі.
Дата реєстрації
2026-06-11
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-11 / 2026-08-20
