Реєстраційний номер
0826U002489, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
07-07-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Темброва специфіка «хвиль Мартено» у формуванні сакральної образності французької музики ХХ- ХХІ століття в контексті неотомістської естетики
Здобувач
Голубов Дмитро Русланович,
Керівник Соколова Алла Вікторівна
Опонент Кривошея Тетяна Олександрівна
Опонент Зосім Ольга Леонідівна
Рецензент Маркова Олена Миколаївна
Рецензент Волкова Галина Вікторівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової
Опис
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 034 – культурологія. – Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової, Міністерство культури України, Одеса, 2026.
У дисертації досліджується тембр «хвиль Мартено» у французькій музичній культурі ХХ – початку ХХІ століття в контексті духовно-філософських і художньо-естетичних настанов неотомізму та пов’язаних із ним культурних тенденцій. Розкривається специфіка функціонування інструмента як особливого темброво-семантичного феномена, що сформувався у взаємодії музичного мислення, релігійно-філософських пошуків і новітніх технічних можливостей епохи. Проблематика дослідження пов’язана з питаннями духовно-естетичної семантики тембру, взаємодії музики й релігійно-філософської думки, а також із трансформацією художніх функцій електронних інструментів у культурі модерну та постмодерну. Особливого значення набуває осмислення «хвиль Мартено» як інструмента, чий тембр у творчості французьких композиторів ХХ століття пов’язувався із сакральними, містичними, апокаліптичними, медитативними та психологічними образами. Мета дисертації полягає у виявленні та осмисленні еволюції тембра «хвиль Мартено» у французькій музичній культурі ХХ – початку ХХІ століття в контексті неотомістських духовно-естетичних настанов, а також у дослідженні трансформації семантики й художніх функцій інструмента від сакрально-символічного виміру музики ХХ століття до сучасних форм медитативного та темброво-феноменологічного звучання. Об’єктом дослідження є французька музична культура ХХ – початку ХХІ століття в аспекті духовно-естетичних, стильових і тембрових пошуків. Предметом дослідження виступає тембр «хвиль Мартено», його семантичні, художньо-естетичні та духовно-смислові функції у творчості французьких композиторів ХХ – початку ХХІ століття, а також трансформація цих функцій у контексті еволюції неотомістських та постнеотомістських культурних настанов. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше здійснено комплексний аналіз темброво-семантичних характеристик «хвиль Мартено» у французькій музичній культурі ХХ – початку ХХІ століття в єдиному духовно-філософському, жанрово-стильовому та культурно-історичному контексті; встановлено концептуальний зв’язок між неотомістською естетикою французької культури і специфікою тембрового мислення композиторів, які зверталися до «хвиль Мартено»; досліджено трансформацію тембра інструмента від сакрально-символічної семантики до сучасних медитативних і психологічних моделей звучання; проаналізовано функціонування «хвиль Мартено» у сучасному міжнародному музично-театральному контексті на матеріалі опери Томаса Адеса «Ангел-винищувач»; уточнено розуміння тембру як самостійної художньо-семантичної категорії музичного мислення.
У Розділі 1 дисертації досліджуються релігійно-філософські настанови французької культури та музики першої половини ХХ століття у річищі неотомізму та руху «ressourcement». Доводиться, що духовно-філософські пошуки французької культури міжвоєнного періоду істотно вплинули на формування нового типу музичного мислення, у якому тембр починає осмислюватися як носій духовного та символічного змісту. Виявляється, що саме у цьому контексті «хвилі Мартено» набувають особливого статусу інструмента, здатного репрезентувати ідеї трансцендентності, містичної присутності та «позаматеріального» звучання. Значна увага приділяється проблемі тембру у музиці ХХ століття, а також генезі й особливостям функціонування «хвиль Мартено» у французькій музичній культурі.
Розділ 2 присвячений аналізу семантико-смислових характеристик тембральності «хвиль Мартено» у французькій музиці першої половини ХХ століття. У центрі уваги перебувають творчість О. Мессіана, А. Онеґґера, Д. Мійо, Ш. Кеклена, А. Жоліве, М. Ландовскі, П. Булеза, Е. Вареза, М. Обухова та І. Вишнеградського. Виявляється, що у творчості французьких композиторів тембр «хвиль Мартено» набуває різних художньо-смислових функцій – сакрально-символічних, апокаліптичних, містично-езотеричних, психологічно-драматичних, конструктивістських та мікротонових. Особлива увага приділяється релігійно-художній концепції О. Мессіана, у якій «хвилі Мартено» постають носієм ідеї «світла», духовного прозріння та трансцендентного звучання. Аналіз творчості А. Онеґґера дозволяє простежити зв’язок тембрових новацій із духовно-етичними й гуманістичними настановами французької музичної культури ХХ століття. Окремо досліджується участь «хвиль Мартено» у Всесвітній виставці в Парижі 1937 року як культурному акті, що закріпив публічний статус інструмента та визначив його місце у французькій художній свідомості.
Розділ 3 дисертації спрямований на дослідження сучасної трансформації тембру «хвиль Мартено» у французькій музиці початку ХХІ століття. На матеріалі творчості Крістін Отт, Трістана Мюрая та Тома Блоха виявляється переорієнтація інструмента від сакрально-символічної семантики до медитативного, феноменологічного та внутрішньо-психологічного типу звучання.
Дата реєстрації
2026-06-12
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-12 / 2026-08-14
