Реєстраційний номер
0826U002508, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
10-07-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Клініко-експериментальне обґрунтування застосування часткових керамічних реставрацій на жувальній групі зубів з оптимізацією дизайну препарування порожнини залежно від виду дефекту.
Здобувач
Мудрик-Гончарук Наталія Павлівна,
Керівник Мельничук Галина Михайлівна
Опонент Гасюк Петро Анатолійович
Опонент Удод Олександр Анатолійович
Рецензент Мізюк Лідія Володимирівна
Рецензент Ожоган Зіновій Романович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Івано-Франківський національний медичний університет
Опис
Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності відновлення дефектів твердих тканин вітальних жувальних зубів шляхом клініко-експериментального обґрунтування застосування часткових керамічних реставрацій та визначення оптимальних геометричних параметрів препарування залежно від об’єму й морфології дефекту.
Актуальність дослідження зумовлена високою поширеністю карієсу, значним функціональним навантаженням на жувальні зуби та відсутністю чітких алгоритмів вибору методу реставрації залежно від обсягу руйнування коронкової частини зуба. Недостатньо вивченим залишається вплив геометрії відпрепарованої порожнини на розподіл напружень у системі «зуб-реставрація», що визначає довговічність лікування.
Для досягнення мети проведено комплекс клінічних, рентгенологічних, експериментальних, імітаційних та статистичних досліджень. Клінічний етап включав оцінку стану твердих тканин зубів, оклюзійних взаємовідношень та якості реставрацій за критеріями USPHS. Метод скінченних елементів застосовано для аналізу напружено-деформованого стану системи «зуб-реставрація», а експериментальні дослідження – для визначення зносостійкості сучасних реставраційних матеріалів.
Наукова новизна полягає у створенні алгоритму тривимірного імітаційного моделювання зуба з використанням методу скінченних елементів для прогнозування напружено-деформованого стану тканин зуба та реставраційних матеріалів. Уперше виконано оптимізацію геометричних параметрів препарування порожнин та визначено їх оптимальні значення для рівномірного розподілу напружень. Розроблено і запатентовано пристрій для дослідження зносостійкості стоматологічних матеріалів в умовах моделювання жувального навантаження. Проведено порівняльну клінічну оцінку прямих фотокомпозитних реставрацій Estelite Asteria та непрямих керамічних реставрацій IPS e.max Press.
Практичне значення роботи полягає у впровадженні науково обґрунтованого підходу до вибору методу відновлення дефектів жувальних зубів, розробленні критеріїв вибору реставрації залежно від обсягу ураження та створенні алгоритму препарування під часткові керамічні реставрації, що сприяє підвищенню довговічності лікування, збереженню життєздатності пульпи та покращенню функціональних і естетичних результатів.
У клінічній частині дослідження обстежено 158 пацієнтів віком 18–60 років, у яких виявлено 1374 дефекти твердих тканин вітальних жувальних зубів. Встановлено переважання каріозних порожнин І та ІІ класів за Блеком, серед яких домінували ураження середньої глибини. Найчастіше дефекти локалізувалися на апроксимально-оклюзійних поверхнях. Первинний карієс був причиною дефектів у 74,96 % випадків, вторинний – у 25,04 %. У 68,52 % випадків площа руйнування оклюзійної поверхні перевищувала 50 %, що потребувало диференційованого підходу до вибору методу відновлення.
Результати імітаційного моделювання показали, що максимальні переміщення під дією функціонального навантаження становлять 0,0014 мм і локалізуються переважно в ділянці реставрації. Еквівалентні напруження за критерієм Мізеса досягали 30 МПа, а контактний тиск – 31 МПа. Доведено визначальний вплив геометрії порожнини на розподіл напружень. Збільшення товщини залишкових стінок, зменшення кута конвергенції та заокруглення внутрішніх кутів сприяють підвищенню механічної стабільності системи. Оптимальними параметрами є товщина стінок не менше 3 мм, кут конвергенції до 3° та радіус заокруглення 0,8-1,0 мм.
Каріозні дефекти було поділено на три групи залежно від морфологічних характеристик, обсягу ураження та функціонального навантаження. У кожній групі порівнювали прямий і непрямий методи реставрації. Через 6 місяців у першій групі істотних відмінностей між методами не виявлено, окрім кращих показників шорсткості поверхні у непрямих реставрацій. У другій групі непрямі реставрації демонстрували статистично значущу перевагу за крайовим зафарбуванням і шорсткістю поверхні, а в третій – також за кольоровою стабільністю. Через 12 місяців ці відмінності посилювалися, що свідчило про вищу довговічність, крайову герметичність та естетичну стабільність керамічних реставрацій.
На підставі клінічних, експериментальних та імітаційних досліджень обґрунтовано доцільність застосування часткових керамічних реставрацій при значних дефектах жувальних зубів та розроблено рекомендації щодо оптимального дизайну препарування, які забезпечують рівномірний розподіл навантаження і підвищують прогнозованість результатів лікування. Ключові слова дисертації: карієс зубів, дефекти твердих тканин зубів, жувальні бічні зуби, вітальнi зуби, реставрація (відновлення) зубів, препарування порожнини, композит, кераміка, вкладка, ортопедична конструкція, ортопедичне лікування, імітаційне моделювання, 3D-модель, критерії USPHS (United States Public Health Service).
Дата реєстрації
2026-06-12
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-12 / 2026-07-14
