Реєстраційний номер
0826U002525, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
16-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Оптимізація публічного управління у сфері охорони здоров'я в Україні: модель ризик-менеджменту
Здобувач
Корсун Андрій Васильович,
Керівник Бабій Вадим Юрійович
Опонент Світлак Ірина Іванівна
Опонент Мороз-Огінська Майя Олександрівна
Опонент Шевчук Інна Володимирівна
Рецензент Пойда Сергій Андрійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Комунальний заклад вищої освіти "Вінницька академія неперервної освіти"
Опис
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування». Комунальний заклад вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти», Вінниця, 2026.
У дисертаційному дослідженні вирішено актуальне науково-практичне завдання у галузі знань «Публічне управління та адміністрування», що полягає в обґрунтуванні концептуальної моделі ризик-орієнтованого публічного управління охороною здоров’я в Україні, розробленні інструментарію ідентифікації та оцінювання ключових ризиків, а також визначенні механізмів інституціоналізації процедур ризик-менеджменту в управлінській практиці закладів охорони здоров’я і суб’єктів публічного управління. Доведено, що результативність управління ризиками в охороні здоров’я визначається не наявністю окремих антикризових дій, а цілісністю управлінського циклу: від ідентифікації та оцінювання ризиків – до вибору сильних заходів контролю, моніторингу виконання та вбудовування процедур у регулярні управлінські процеси (планування, бюджетування, управління персоналом, якість і безпека, комунікації зі стейкхолдерами).
Методологію та понятійно-категоріальний апарат дослідження викладено в першому розділі, у якому систематизовано сучасні наукові підходи до публічного управління ризиками та корпоративного управління ризиками (ERM) у сфері охорони здоров’я, уточнено зміст ключових категорій (ризик, ризиковий ландшафт, ризик-менеджмент, контроль ризику, ризик-апетит/толерантність), а також обґрунтовано доцільність застосування взаємодоповнювальних підходів – системного, інституційного, процесного, ризик-орієнтованого та дано-орієнтованого – для аналізу і проєктування управлінських рішень у медичній галузі. Показано, що ефективність ризик-менеджменту в охороні здоров’я потребує одночасного посилення нормативно-методичної визначеності, управлінської спроможності та інформаційно-аналітичної підтримки рішень.
У другому розділі «Діагностика та концептуалізація ризик-орієнтованого публічного управління охороною здоров’я в Україні» здійснено комплексну діагностику інституційних бар’єрів впровадження ризик-менеджменту в українській системі охорони здоров’я. Визначено, що ключові обмеження мають системний характер і зумовлені фрагментарністю нормативної бази та розподілу повноважень, недостатністю управлінської компетентності, слабкою дано-орієнтованістю управлінських рішень, нерозвиненістю стандартів взаємодії між суб’єктами системи, а також домінуванням каральної організаційної культури над культурою безпеки. Обґрунтовано необхідність переходу від ретроспективних, переважно діагностичних практик (які фіксують «що сталося») до проактивного управління контролем ризику, що спирається на ієрархію заходів контролю та пріоритетність «сильних» системних і інженерних рішень. Запропоновано концептуальну рамку впровадження системи управління ризиками, яка охоплює послідовні кроки: нормативно-методичне забезпечення; розгортання інформаційно-аналітичної інфраструктури; навчання й залучення персоналу; правові гарантії та справедливе реагування на інциденти; підзвітність і моніторинг ефективності контрзаходів; інституціоналізація процедур у регулярній управлінській практиці.
У третьому розділі розкрито прикладні аспекти ідентифікації та оцінювання ключових ризиків у системі охорони здоров’я України та розроблено інструментарій їх вимірювання. Здійснено узагальнення ризиків українського контексту (клінічні/пацієнтська безпека, організаційно-управлінські, фінансово-економічні, кадрові, соціально-політичні, зовнішні загрози) і обґрунтовано потребу їх інструментального підтвердження та пріоритизації. Емпіричну основу формування уніфікованого інструменту моніторингу становить адаптація міжнародного переліку ризиків для організацій охорони здоров’я (Etges та співавт., 2018) до умов функціонування комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я України з урахуванням специфіки контрактування через НСЗУ, фінансових потоків, кадрового дефіциту, викликів цифрової трансформації та безпекових ризиків воєнного стану. Розроблено опитувальний інструментарій у форматі електронної анкети, що дозволяє переводити опис ризиків у вимірювані оцінки та формувати основу для побудови ризик-матриці й подальшого проєктування управлінських реакцій. Показано, що запропонований інструментарій створює підґрунтя для впровадження єдиного управлінського моніторингу ризиків на рівні закладів і територій та забезпечує зіставність оцінок у межах децентралізованої системи управління.
Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванні моделі ризик-орієнтованого публічного управління охороною здоров’я в Україні, яка поєднує інституційні механізми впровадження (нормативні, організаційні, кадрові, інформаційно-аналітичні, правові) з прикладним інструментарієм вимірювання й пріоритизації ризиків, забезпечуючи логічний зв’язок між оцінюванням і контролем ризиків.
Дата реєстрації
2026-06-15
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-15 / 2026-07-02
