Реєстраційний номер
0826U002529, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
26-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Особливості пренатального морфогенезу органів і структур дна ротової порожнини людини
Здобувач
Бурюк Олена Дмитрівна,
Керівник Цигикало Олександр Віталійович
Опонент Степаненко Олександр Юрійович
Опонент Масна Зоряна Зеновіївна
Рецензент Слободян Олександр Миколайович
Рецензент Олійник Ігор Юрійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Буковинський державний медичний університет
Опис
Вивчення джерел закладки, термінів появи, хронологічної послідовності розвитку, критичних періодів та топографо-анатомічних особливостей та варіантної анатомії структур дна ротової порожнин у ранньому періоді онтогенезу людини є актуальним напрямком морфологічного дослідження, який сприяє вирішенню важливої медико-соціальної проблеми – удоско¬наленню методів профілактики, ранньої діагностики та ефективної корекції уроджених вад і лікування набутих захворювань щелепно-лицевої ділянки людини. Незважаючи на велику кількість наукових праць, присвячених вивченню розвитку та будови структур дна ротової порожнини, існує брак комплексних досліджень та залишаються суперечливі дані.
З метою з’ясування хронологічної послідовності виникнення джерел закладки, визначення особливостей розвитку та просторово-часової динаміки формоутворення органів і структур дна ротової порожнини в пренатальному періоді онтогенезу людини досліджено препарати 30 зародків, 30 передплодів та 60 плодів людини із застосуванням комплексу методів морфологічного дослід¬ження, який складався з соматоскопії, антропометрії, ін’єкції судин, рентгено¬логічних методики, ¬макроскопії, мікро¬ско¬пії, три¬вимірного комп’ю¬терного реконструювання, морфометрії та ста¬тистичного аналізу.
Уточнено час та хронологічну послідовність появи джерел закладки структур дна ротової порожнини. Встановлено, що закладки м’язів дна ротової порожнини вперше помітні у 5-тижневих зародків людини у мезенхімі ниж¬ньощелепного відростка першої зябрової дуги у вигляді передньо-присе¬редньої та задньо-бічної мас. Індуктором появи зачатків м’язів є відповідні нерви зябрових дуг. Піднебінно-язиковий м’яз походить від міобластів, пов’язаних із зябровими дугами, тому іннервується блукаючим нервом (Х).
Уперше з’ясована хронологічна послідовність синтопічного впливу язика на суміжні анатомічні структури, зокрема, на основу черепа. Встанов¬лена просторово-часова динаміка морфометричних змін нижньої щелепи, площі дна ротової порожнини у плодів з різними коефіцієнтами конститу¬ційного типу. Уперше встановлена анатомічна мінливість артеріальних судин язика, які можна розділити на лептоареальний, який постачає вузьку ділянку, та евріареальний, який розгалужується на більш широкі ділянки язика.
Уперше створено банк з 20 тривимірної комп’ютерної реконструкції серійних гістоло¬гічних зрізів структур дна ротової порожнини. Уперше створені математичні функції, які описують нормальний перебіг органогенезу утворень дна ротової порожнин. Застосування багато¬факторного регресійного аналізу вперше дозволило визначити динаміку змін основних морфомет¬рич¬них параметрів залежно від віку, статі та коефіцієнта конституційного типу.
На основі отриманих морфо¬метричних параметрів людини у перед¬плодовому та плодовому періодах онтогенезу встановлені критичні періоди розвитку структур дна ротової порожнини, виведені математичні рівняння, які описують нормальний перебіг органогенезу її утворів, що може бути корисним для створення діагностичних алгоритмів норми під час проведення прена¬тальної діагностики та моніторингу стану плода, а також будуть корисними для створення діагностичних алгоритмів норми при пренатальній діагностиці вад розвитку щелепно-лицевої ділянки.
Зачатки м’язів дна ротової порожнини вперше з’являються у 5-тиж¬невих зародків людини у мезенхімі нижньощелепного відростка першої зябрової дуги у вигляді передньо-присередньої маси (закладка підборідно-під’язикового та підборідно-язикового м’язів) та задньо-бічної маси (закладка під’язиково-язико¬вого, хрящо-язикового та шило-під’язикового м’язів). Індуктором появи зачатків м’язів є відповідні нерви зябрових дуг. Піднебінно-язиковий м’яз походить від міобластів, пов’язаних із зябровими дугами, тому іннервується блукаючим нервом. Динаміка змін параметрів щелепно-під’я¬зикового м’яза у плодів людини демон¬струє найбільш інтенсивне прискорення для задньої ширини та сагітального його розширення, тоді як параметри прикріплення цього м’яза зміню¬ються більш поступово.
Джерелом зачатку язика людини є переднє розширення потиличного міотома, що виникає на початку 4-го тижня внутрішньоутробного розвитку. У пренатальному морфогенезі язика можна виділити 8 послідовних стадій: 1) виник¬нення мезіальної закладки язика (4-й – початок 5-го тижня)
Дата реєстрації
2026-06-15
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-15 / 2026-07-06
