Реєстраційний номер
0826U002606, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
06-08-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Організаційно-педагогічні засади формування системи менеджменту закладів позашкільної освіти
Здобувач
Балабан Олег Костянтинович,
Керівник Крижко Василь Васильович
Опонент Радул Валерій Вікторович
Опонент Ворона Лариса Іванівна
Рецензент Жигірь Вікторія Іванівна
Рецензент Лесик Анжеліка Сергіївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Бердянський державний педагогічний університет
Опис
Балабан О. К. Організаційно-педагогічні засади формування
системи менеджменту закладів позашкільної освіти. – Кваліфікаційна
наукова праця на правах рукопису.
У дисертації, з позиції історіографічного підходу, представлено процес
становлення і розвитку системи позашкільної освіти, диверсифікації її
напрямів; кваліфіковано досліджено нормативно–законодавчу базу України,
що визначає і регулює функціонування системи позашкільної освіти та
визначає її перспективи; окреслено основні проблеми розвитку ЗПО.
Уточнено зміст ключових слів термінологічного апарату дослідження:
«заклади позашкільної освіти», «менеджмент закладів позашкільної освіти»,
«формування», «організаційно-педагогічні засади», «соціальна
відповідальність ЗПО», «провідницький потенціал», «управлінський
резонанс».
Визначено і досліджено визначальні особистісні та професійні риси
(якості) сучасного менеджера закладів позашкільної освіти. Вперше в
понятійно–термінологічну практику менеджменту системи позашкільної
освіти запроваджено концепт «провідництво в освіті». Досліджено
безконфліктну синергію провідницької місії та лідерства керівників ЗПО.
Науково обґрунтовано та класифіковано організаційно-педагогічні
засади системи формування менеджменту закладів позашкільної освіти, що
базуються на принципово новій для української національної педагогіки
синергетичній парадигмі. Акцентовано розуміння менеджменту позашкілля
як специфічної сфери, де органічно поєднуються педагогічні, організаційні та
соціальні складники, що вимагає застосування міждисциплінарного підходу
до його вивчення і запровадження.
Розкрито зміст концепту «соціальна відповідальність закладу
позашкільної освіти» – не як факультативної опції, а як інтегральної
характеристики інституційної зрілості закладу.
Змістовно висвітлено необхідність і спроможність менеджерів освіти
ЗПО здійснювати дорадницьку місію. Дорадництво в дослідженні
трактується як консультативно-підтримувальна діяльність менеджера,
спрямована на допомогу суб’єкту (педагогу, учню) в усвідомленні власної
проблеми та виборі оптимальних шляхів її вирішення. Ідея дорадництва
кооперується із ресурсами м'якої сили менеджерського впливу.
В ході дослідження розроблено і науково обґрунтовано авторську
модель формування системи менеджменту з ментальними характеристиками.
Модель інтегрує провідницький потенціал керівника за чотирма групами
організаційно–педагогічних засад управління: аксіологічними,
технологічними, резильєнтними та спільнодійними. Модель вперше поєднує
гуманістичні цінності позашкілля з алгоритмами цифрового менеджменту та
інструментарієм «управлінська панель», забезпечуючи стан управлінського
резонансу між цілями організації та індивідуальними траєкторіями
працівників.
Обґрунтовано механізм імплементації концепту «соціальна
відповідальність менеджменту закладів позашкільної освіти» в місію
менеджменту позашкільної освіти, як інтегральну характеристику
менеджменту, що передбачає добровільне прийняття закладом зобов’язань
перед стейкголдерами, дітьми, батьками, громадою, державою щодо
забезпечення якості освіти, інклюзивності, безпеки та сталого розвитку
регіону.
Запроваджено до наукового обігу поняття «управлінський резонанс» та
«управлінська антикрихкість» як характеристики системи менеджменту ЗПО
в умовах соціальних потрясінь. Встановлено, що управлінський резонанс
виникає в точці конвергенції провідницького потенціалу керівника та
системної науково-методичної підтримки, що математично верифіковано.
Авторська педагогічна технологія стала інструментом верифікації
педагогічного експерименту: у закладах експериментальної групи показник
провідницького потенціалу зріс на 7,2%, а можливості інтегральної взаємодії
— на 24,8% , тоді як у закладах контрольної групи без супроводу авторської
моделі з ментальними характеристиками провідницький потенціал знизився
на 0,7%, а можливості інтегральної взаємодії — лише на 0,5%. Найбільший
приріст у експериментальній групі зафіксовано за кластерами: інноваційним
(+11,9%), вольовим (+9,4%) та ціннісним (+9,8%).
Дата реєстрації
2026-06-16
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-16 / 2026-09-11