Реєстраційний номер
0826U002616, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
05-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Вплив однобічної вагосимпатичної блокади на перебіг анестезії та оперативних втручань в плановій торакальній хірургії.
Здобувач
Суходоля Людмила Іванівна,
Керівник Суходоля Анатолій Іванович
Опонент Дубров Сергій Олександрович
Опонент Михневич Костянтин Георгійович
Рецензент Бевз Геннадій Вікторович
Рецензент Дмитрієв Дмитро Валерійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
Опис
Дисертаційна робота присвячена вивченню особливостей вибору анестезіологічного забезпечення при планових оперативних втручаннях в торакальній хірургії і розглядається вплив однобічної вагосимпатичної блокади на перебіг анестезії та оперативних втручаннь в плановій торакальній хірургії. Досліджено її ефективність у зниженні рівня стресової відповіді організму, покращенні гемодинамічної стабільності та зменшенні потреби у високих дозах анестетиків. Проаналізовано результати клінічних спостережень за пацієнтами, яким проводилася ця методика, а також її вплив на рівень післяопераційного знеболення та частоту ускладнень. Отримані дані свідчать про доцільність застосування вагосимпатичної блокади як одного з методів оптимізації анестезіологічного забезпечення в торакальній хірургії.
Актуальним залишається вибір методів анестезіологічного забезпечення у пацієнтів, яким проводять оперативне втручання в торакальній хірургії та доповнення цих методів анестезії застосуванням однобічної вагосимпатичної блокади. Відкритими залишаються питання порівняльного аналізу впливу різних варіантів знеболення та їх кобмінування з однобічною вагосимпатичною блокадою.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше проведено комбінування загальної анестезії з епідуральною анестезією та однобічною вагосимпатичною блокадою у поєднанні з ШВЛ при планових оперативних втручаннях в торакальній хірургії.
Вперше виявлені особливості стресової реакції організму на застосування однобічної вагосимпатичної блокади, епідуральної анестезії та загальної анестезії при планових оперативних втручаннях в торакальній хірургії. Встановлено прямий кореляційний зв'язок між вмістом кортизолу в плазмі крові та інтенсивністю болю за візуально- аналоговою шкалою яка значною мірою залежить від виду застосування анестезії.
Вперше виявлена кореляційна залежність між вмістом кортизолу в плазмі крові та показниками систолічного та діастолічного тиску після проведення планового оперативного втручачння на органах грудної клітки за умов застосування різних видів анестезії.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у розробці та вперше обґрунтованому застосуванні комбінованого підходу до анестезіологічного забезпечення пацієнтів при оперативних втручаннях у торакальній хірургії. Крім того, вперше здійснено порівняльний аналіз ефективності двох підходів до комбінованого знеболення: загальна анестезія у поєднанні з епідуральною анестезією;загальна анестезія у поєднаннні з однобічною вагосимпатичною блокадою.
У ході дослідження проведено оцінку впливу кожного з підходів на динаміку гемодинамічних показників, рівень післяопераційного болю, частоту ускладнень та якість відновлення пацієнтів у післяопераційному періоді. Результати дослідження дозволяють обґрунтувати переваги певних анестезіологічних методик у залежності від індивідуальних особливостей пацієнтів, типу оперативного втручання та прогнозованих ризиків.
Використання комбінованого знеболення, що включає однобічну вагосимпатичну блокаду та неопіоїдні анальгетики, дозволяє зменшити потребу у традиційних наркотичних анальгетика.Запропонована тактика комбінованого застосування різних видів анестезії дозволяє мінімізувати ускладнення у пацієнтів під час оперативнх втручань в торакальній хірургії.
Рівень кортизолу в плазмі крові та сечі знижувався під час застосування високої грудної епідуральної анестезії спільно з тотальною внутрішньовенною анестезією та керованою ШВЛ порівняно з показниками контрольної групи.
Застосування вагосимпатичної блокади без цілеспрямованої інфузійної терапії показало, що у 11 (37,5%) пацієнтів виявленні ускладнення у вигляді гострої дихальної недостатності та серцево-легеневої недостатності, виявлена динаміка змін зовнішнього дихання й газів крові у пацієнтів після оперативного втручання.
Методи дослідження: загальноклінічні (оцінка загального стану хворого); хірургічні; лабораторні (дослідження показників периферичної крові та сечі); біохімічні (аналіз біохімічних маркерів); альгезіометричні (оцінка інтенсивності болю за візуально-аналоговою шкалою); морфологічні; інструментальні (визначення параметрів гемодинаміки, вентиляції, артеріальної пульсової хвилі); статистичні (математична обробка отриманих результатів, проведення кореляційного аналізу).
Оптимізація інфузійної терапії у пацієнтів торакальної хірургії при використанні комбінованого знеболення на основі однобічної вагосимпатичної блокади та неопіоїдних анальгетиків є перспективним напрямком у сучасній анестезіології. Вона дозволяє зменшити медикаментозне навантаження, стабілізувати гемодинаміку та покращити якість післяопераційного періоду.
Дата реєстрації
2026-06-17
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-17 / 2026-08-10
