Реєстраційний номер
0826U002617, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
04-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Оптимізація регіонарних методик знеболення операцій з приводу діабетичної стопи.
Здобувач
Лисак Євгеній Валентинович,
Керівник Дмитрієв Дмитро Валерійович
Опонент Дзюба Дмитро Олександрович
Опонент Кравець Ольга Вікторівна
Рецензент Гомон Микола Лонгінович
Рецензент Кушта Анна Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
Опис
Особливістю лікування хворих з гнійно-некротичними формами синдрому стопи діабетика є необхідність виконання повторних хірургічних втручань. Регіонарні методи анестезії широко застосовуються при оперативних втручаннях на нижній кінцівці, зокрема і на стопі. На сьогоднішній день недостатньо вивченою є проблема виконання провідникових блокад нервів нижніх кінцівок у пацієнтів з набряковим синдромом різної етіології. Пацієнти з цукровим діабетом вирізняються високою коморбідністю. А діабетична стопа часто включає набряк нижніх кінцівок різного ступеня вираженості.
Мета дисертаційного дослідження: покращити ефективність реґіонарної анестезії у пацієнтів із синдромом діабетичної стопи шляхом обґрунтування оптимізації анестезіологічної тактики із застосуванням ультразвукової оцінки периневрального набряку при дистальних провідникових техніках.
На етапі ретроспективного аналізу встановлено, що виконання блокад нервів гомілково-надп’яткового суглоба не підвищувало ризики виникнення інфекційних і трофічних ускладнень у пацієнтів із синдромом діабетичної стопи порівняно з контрольною групою (p > 0,05) Рівень та тривалість анестезії при дистальних блокадах достатні для виконання більшості оперативних втручань на стопі, хоч і поступаються блокаді в ділянці підколінної ямки (p < 0,02; χ2= 5,50) На наступному етапі, який передбачав дослідження набряку на ефективність блокад, спершу були розроблені модифіковані ультразвукові критерії оцінки ступеня вираженості набряку підшкірно-жирової клітковини в зоні проходження цільових нервів.
Встановлена залежність ефективності місцевих анестетиків і рівня блокади в цілому від ступеня вираженості набряку периневральних тканин в зоні виконання блокади. Час до настання повного сенсорного блоку був більший в групах набряку (група А - 37,40±1,47 хв. (р < 0,01); група В - 40,40±1,48 хв. (р < 0,001) в порівнянні з групою контролю (29,92±1,03 хв.) Тривалість анестезії в підгрупі набряку 4-го ступеня склала 15,25±0,75 годин, що достовірно нижче групи контролю 18,83±0,46 год. (р < 0,05) та групи набряку 1-го ступеня 18,94±0,82 год. (р < 0,05).
Доведена ефективність використання дексмедетомідину в якості внутрішньовенного ад’юванта для покращення якості анестезії у пацієнтів з ультразвук-діагностованим периневральним набряком. Відсоток неуспішних блокад для підгрупи набряку 4-го ступеня становив 75%, а загальна неуспішність для всієї групи набряку становила - 35%. При цьому внутрішньовенне використання дексмедетомідину дозволило знизити кількість неуспішних блоків до 36.3% в підгрупі набряку 4-го ступеня та до 16% в загальній групі набряку яким додатково використовувався ад’ювант. ROC-аналіз продемонстрував добру діагностичну та прогностичну здатність досліджуваної моделі (AUC - 0,699) Дексмедетомідин не демонструє пришвидшення настання чи збільшення тривалості сенсорного блоку у пацієнтів з діабетичною полінейропатією та супутнім набряком (р > 0,05) Дексмедетомідин при внутрішньовенному застосуванні достовірно знижує частоту серцевих скорочень, систолічний артеріальний тиск (р < 0,001) та не демонструє достовірного зниження діастолічного артеріального тиску (р > 0,05) у пацієнтів яким виконувалась блокада гомілково-надп’яткового суглоба з приводу синдрому діабетичної стопи та супутнім набряком.
В проведеному дослідженні вперше комплексно оцінено вплив ультразвук-діагностованого периневрального набряку на ефективність дистальних провідникових блокад у пацієнтів із синдромом діабетичної стопи. Показано, що вираженість периневрального набряку асоціюється зі змінами часових характеристик сенсорного блоку, зниженням якості інтраопераційного знеболення та підвищенням частоти неуспішних блокад. Запропоновано підхід до ультразвукової оцінки периневрального набряку в зоні виконання блокади та визначено клінічне значення ступеня його вираженості для прогнозування ефективності регіонарної анестезії. Вперше обґрунтовано доцільність використання внутрішньовенного дексмедетомідину як компонента мультимодальної анестезії у пацієнтів із вираженим периневральним набряком при виконанні дистальних провідникових блокад.
Дата реєстрації
2026-06-17
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-17 / 2026-08-10
