Дисертація доктора філософії. Клопенко Максим Ігорович. Проблема героя у фільмах «морального занепокоєння» польського кінематографа: екзистенціальний вимір.

Реєстраційний номер

0826U002619, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

02-07-2026

Статус

Захищена

Назва роботи

Проблема героя у фільмах «морального занепокоєння» польського кінематографа: екзистенціальний вимір.

Здобувач

Клопенко Максим Ігорович,

Керівник Братерська-Дронь Марина Тарасівна
Керівник Погребняк Галина Петрівна
Опонент Алфьорова Зоя Іванівна
Опонент Безручко Олександр Вікторович
Рецензент Мусієнко Оксана Станіславівна
Рецензент Журавльова Тетяна Василівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого

Опис

АНОТАЦІЯ Клопенко М. І. Проблема героя у фільмах «морального занепокоєння» польського кінематографа: екзистенціальний вимір. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеню доктора філософії за спеціальністю 021 «Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» (галузь знань 02 «Культура і мистецтво»). – Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка Карого, Міністерство культури України. Київ, 2026. Актуальність дослідження. Проблема героя в мистецтві, зокрема в кінематографі, була й залишається центральною, такою що фокусує у собі головні конфлікти, соціальний й філософський зміст своєї доби. Сьогодні екзистенціальний герой продовжує зберігати своє виняткове значення у світовому кіномистецтві, а проблематика кінематографічної рецепції екзистенціалізму стала предметом численних філософських і мистецтвознавчих досліджень. Одна з причин постійного наукового інтересу до проблеми героя в екзистенціальному вимірі – тенденція зображувати на екрані суперечливі життєві ситуації, коли людина, що переживає кризу суспільно-політичних, ідеологічних та моральних цінностей, опиняється перед дилемою вибору та відповідальності. Яскравим прикладом, дотичним до екзистенційної філософії, було польське кіно «морального занепокоєння», що сформувалось у 1970-х роках ХХ ст. Польські режисери звернулися до соціально-політичних проблем, збагативши їх філософською проблематикою, яка сигналізувала про наростання протиріч моральнісних принципів людини. Незважаючи на те, що кіно «морального занепокоєння» добре відоме в культурному середовищі, у кінознавстві зберігається певна невизначеність щодо його інтерпретацій. Можна стверджувати, що окремі аспекти цього напряму потребують подальшого осмислення, зокрема в контексті його місця не лише в історії польського кінематографа, а і філософсько-естетичного значення у європейському і світовому кіномистецтві. Важливим завданням лишається виявлення інтертекстуальності, яка пов’язує польського героя з минулим і сучасним європейським кінематографом, зокрема українським. Сьогодні недостатньо досліджень, які б розкривали обраний напрям кіно саме з точки зору аналізу проблеми його героя. В українському кінознавстві дослідження цієї теми фактично відсутні і це визначає актуальність дисертаційної роботи. Мета дослідження полягає у концептуальному аналізі проблеми героя польського кінематографа «морального занепокоєння» в аспекті його екзистенціального виміру та інтертекстуальних зв’язків в культурно-історичній перспективі. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у ньому вперше в українському кінознавстві комплексно розглянуто становлення й розвиток польського кінематографа «морального занепокоєння»; вперше обґрунтовано проблему героя кіно «морального занепокоєння» в контексті екзистенціальних модусів; запропоновано авторську концепцію трьох етапів розвитку героя кіно «морального занепокоєння» відповідно до екзистенціальних засад; запропоновано визначення кінематографа «моральної турботи» як філософського й кінознавчого поняття для позначення екзистенціальної специфіки означеного кіно; виявлено спільні риси репрезентації екзистенціального героя «морального занепокоєння» у східноєвропейських кінематографіях від минулого до сучасності; з’ясовано спільні екзистенціальні мотиви в кіно «морального занепокоєння» та українських фільмах «міської прози»; виявлено екзистенціальні прояви «моральної чутливості» героя в сучасному українському кіно. Результати дослідження. Дисертація є цілісним міждисциплінарним дослідженням проблеми героя кіно «морального занепокоєння» в екзистенціальному вимірі. У першому розділі здійснено комплексний аналіз теоретико-методологічних засад дослідження кінематографа «морального занепокоєння». Висвітлено історико-культурні аспекти становлення ключових ідей екзистенціалізму, зазначені їх особливості (зокрема їх морально-етична складова), обґрунтовано, як ідеї екзистенціалізму збагатили і переорієнтували мистецтво кінематографа. Були проаналізовані важливі для подальшого аналізу філософські концепції С. К’єркеґора, К. Ясперса, М. Гайдеггера, Г. Марселя, Ж.-П. Сартра, А. Камю та інших філософів. З урахуванням специфіки філософії екзистенціалізму у першому розділі простежені основні віхи розвитку польського кінематографа від воєнної тематики 1950-х років до поглиблених екзистенціальних і морально-етичних рефлексій поствоєнного кіно 1970-х років. З’ясовані особливості еволюції образу героя цього часу. Розкрито проблему визначення концепту кінематографа «морального занепокоєння». З урахуванням теоретичних положень кінознавців та істориків кіно систематизовано особливості польських фільмів «морального занепокоєння». Окреслено сукупність соціально-політичних факторів, які визначили тематичні та естетичні риси цього кіно, акцентовано на проблемі особистого морального вибору, що постає його центральною темою.

Дата реєстрації

2026-06-17

Додано/оновлено в НРАТ

2026-06-17 / 2026-07-03