Реєстраційний номер
0826U002620, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
23-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Створення та вивчення вихідного матеріалу для селекції картоплі (Solanum tuberosum) в умовах Західного Лісостепу.
Здобувач
Павлов Андрій Іванович,
Керівник Ільчук Роман Васильович
Опонент Фурдига Микола Миколайович
Опонент Мазур Олександр Васильович
Рецензент Байструк-Глодан Леся Зіновіївна
Рецензент Яцух Катерина Іванівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України
Опис
У дисертаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування та нове рішення важливого наукового завдання, що стосується оцінки та добору вихідного матеріалу сортів картоплі для проведення селекційної роботи у Західному Лісостепу України. Проведено вивчення новоствореного матеріалу отриманого від простого та складного міжсортових схрещувань і потомства отриманого від самозапилення сортів за господарсько цінними показниками, стійкістю вегетативної маси до фітофторозу, а також щодо залучення селекційного матеріалу до гібридизації. За своєю структурою дисертаційна робота побудована за логікою проведених досліджень та поставлених завдань і включає вступ, шість розділів, висновки до розділів, загальні висновки, рекомендації для практичної селекції, список використаних джерел та додатки. У роботі розглянуто актуальність теми та значення селекційної роботи з культурою картоплі задля підвищення урожайності в умовах ґрунтово-кліматичної зони Західного Лісостепу України. Вказано на зв'язок проведених досліджень з відповідними тематичними програмами, планами та завданнями Інституту картоплярства НААН, як головної (провідної) наукової установи та керівника ПНД «Картоплярство». Визначено та окреслено мету досліджень, їх основні завдання та методи реалізації, а також означено наукову новизну результатів селекційної роботи, що вдалось отримати. Вказано на особистий внесок дисертанта, надано інформацію щодо публікаційної активності та результати випробувань новоствореного матеріалу за господарсько цінними показниками та стійкістю проти захворювань. Проведено аналіз ґрунтово-кліматичних умов зони проведення досліджень, а саме: специфіку погодних умов, визначено гідротермічний коефіцієнт (ГТК), а також подано характеристику ґрунтів дослідних ділянок. Подано перелік селекційних розсадників, а також означено методики проведення досліджень та основні методи. Встановлено, що більшість сортів вітчизняної і зарубіжної селекції, які використано в якості батьківських вихідних форм за проведення гібридизації, характеризувалися високими показниками окремих або комплексом ознак, що були враховані за використання їх в селекційному процесі. Означено прості та складні міжсортові гібриди, що створені на основі вітчизняних і зарубіжних сортів в умовах Західного Лісостепу використані як батьківські форми, проявляють високі показники окремо або комплексу корисних ознак: продуктивність одного куща, багатобульбовість, високий вміст сухої речовини та крохмалю, стійкості проти фітофторозу. Слід також відзначити, що вони характеризуються високою фертильність пилку, що забезпечує задовільну або добру результативність проведеної гібридизації. Обґрунтовано величину продуктивності потомства, отриманого від самозапилення сортів картоплі та показано, що найвищою вона відмічена у потомства – S1 Легенда, S1 Скарбниця, S1 Світанок київський та S1 Околиця і дещо нижчою у S1 Оксамит-99, S1 Червона рута та S1 Диво. Одержаний коефіцієнт кореляції свідчить про те, що врожайність і вміст крохмалю успадковуються незалежно один від одного й одержані гібриди можуть бути як високо-, так і низькокрохмалистими. У потомстві від самозапилення та від простих і складних міжсортових схрещувань виділено комбінації схрещувань з продуктивністю значно вищою вихідних батьківських форм. Одержання високоурожайного потомства від проведеної гібридизації, що створено в різних географічних зонах, дає можливість значного розширення адаптивного потенціалу новоствореного селекційного матеріалу за продуктиністю та іншими господарсько цінними ознаками. Між продуктивністю батьківських форм і потомства встановлені показники кореляційної залежності. За проведення простих міжсортових схрещувань вона коливалась від слабкої до високої додатньої (r = +0,138 – +0,806), за складних міжсортових схрещувань – слабкою, середньою додатньою (r = +0,129 – +0,556), за проведення аналізу самозапильних форм в порівнянні з вихідними батьківськими – слабкою, середньою додатною – відповідно r = +0,148 – +0,596. Проведення простих і складних міжсортових схрещувань, та виділення самозапильних форм дає можливість отримати потомство як з високою середньою масою бульби, так і з їх великою кількістю в розрахунку на один кущ, але слід враховувати, що між цими показниками існує зворотна кореляційна залежність. Тобто, чим менша кількість бульб під одним кущем, тим більша їх середня маса, і навпаки. Потомство, отримане від самозапилення культурних сортів та за проведення простих міжсортових схрещувань мало найбільш високу середню масу однієї бульби – 102, а за складних міжсортових схрещувань – лише 84 г. Кореляційна залежність між кількістю стебел і кількістю бульб в кущі залежала як від підбору пар для гібридизації, так і від походження батьківських форм.
Дата реєстрації
2026-06-17
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-17 / 2026-07-02
