Реєстраційний номер
0826U002629, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
01-07-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Малозначні справи в цивільному судочинстві України
Здобувач
Довбенко Марія Павлівна,
Керівник Бортнік Оксана Григорівна
Опонент Петровський Андрій Володимирович
Опонент Бобрик Володимир Іванович
Рецензент Кройтор Володимир Андрійович
Рецензент Твердохліб Елла Валентинівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет внутрішніх справ
Опис
У дисертації здійснено дослідження малозначних справ у цивільному судочинстві України, спрямоване на визначення теоретичних засад порядку їх розгляду, правозастосовних проблем і шляхів їх вирішення, в межах якого: обґрунтовано первинність малозначного спору як матеріально-правового явища щодо процесуальної форми його вирішення; визначено правову природу та сутність малозначних справ і критерії їх розмежування від суміжних категорій спрощеного провадження; охарактеризовано систему принципів цивільного судочинства у малозначних справах та розроблено алгоритм застосування принципу пропорційності як обов’язкової вимоги до мотивування судових рішень; проведено порівняльно-правовий аналіз критеріїв малозначності та процесуальних форм розгляду у країнах – членах ЄС, США та Сполученому Королівстві; виявлено системні проблеми застосування критеріїв малозначності у судовій практиці України та запропоновано шляхи їх законодавчого вирішення; визначено особливості провадження у малозначних справах у контексті доступності правосуддя, цифровізації судочинства та пропорційності касаційних фільтрів.
У першому розділі досліджено загальнотеоретичні засади інституту малозначних справ. Встановлено, що спір про право є станом правової невизначеності, що виникає внаслідок динаміки суспільних відносин і незбігу інтересів учасників правовідносин, а не юридичною девіацією чи відхиленням від нормального стану правопорядку. Обґрунтовано, що малозначність є характеристикою спору про право, а не природною властивістю справи як процесуального явища, і саме ця характеристика визначає підстави для диференціації цивільної процесуальної форми. Послідовність від правового конфлікту через спір про право до малозначного спору та малозначної справи відображає еволюцію матеріально-правового явища до системи процесуальних засобів його вирішення. Малозначні справи охарактеризовано через три групи ознак: універсальні (властиві будь-якому спору про право), інституційні (законодавчо закріплені критерії малозначності) та процесуальні (орієнтири для судового розсуду при визначенні порядку розгляду). Ступінь конфліктності між сторонами виокремлено як самостійний критерій диференціації процесуальної форми, який не має законодавчого закріплення у Цивільному процесуальному кодексі України, але визначає придатність справи до максимального спрощення. Малозначний спір унаслідок низького ступеня конфліктності є придатним до врегулювання поза судовим провадженням або за мінімального судового втручання, що є підставою для розширення диспозитивних засад цивільного судочинства у малозначних справах.
Досліджено систему принципів цивільного судочинства у малозначних справах і доведено, що спрощення процедур зумовлює якісну трансформацію форми реалізації принципів без зміни мети і завдань судочинства: традиційна змагальна модель здатна до переходу в кооперативну взаємодію сторін та суду, а диспозитивність зумовлює компенсаційні процесуальні засоби, що забезпечує неупередженість і справедливість судового розгляду. Розроблено чотириетапний алгоритм застосування тесту на пропорційність, адаптований до малозначних справ, як обов’язкову вимогу до мотивування судових рішень при здійсненні дискреційних повноважень суду під час визначення порядку розгляду справи та мотивування відсутності підстав для відкриття касаційного провадження.
У другому розділі проведено порівняльно-правовий аналіз критеріїв малозначності та процесуальних форм розгляду в цивільному судочинстві України, країн – членів ЄС, США та Сполученого Королівства. Виявлено й охарактеризовано підходи до визначення критеріїв малозначності в законодавстві країн – членів ЄС: встановлення чітких фінансових критеріїв без оціночних факторів; поєднання фінансових критеріїв із категоріальним переліком справ; встановлення переліку категорій справ без фінансової диференціації. Виявлено два критерії сумісності національного законодавства країн – членів ЄС з Регламентом (ЄС) № 861/2007 Європейського Парламенту та Ради від 11 липня 2007 р. про запровадження Європейської процедури у справах дрібних позовів, вироблені Судом Європейського Союзу, які актуалізуються в межах адаптації українського законодавства в контексті євроінтеграції. На підставі аналізу системи «треків» Сполученого Королівства та процедур дрібних позовів США встановлено, що широка судова дискреція є ефективною лише за умови розвиненої інфраструктури доступності правосуддя, що є аргументом проти її запозичення для України.
Дата реєстрації
2026-06-17
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-17 / 2026-07-06