Реєстраційний номер
0826U002630, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
01-07-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Компенсація шкоди, завданої збройною агресією за цивільним законодавством
Здобувач
Тутова Юлія Віталіївна,
Керівник Жорнокуй Юрій Михайлович
Опонент Гусаров Костянтин Володимирович
Опонент Берназ-Лукавецька Олена Михайлівна
Рецензент Кухарєв Олександр Євгенович
Рецензент Попова Софія Олегівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет внутрішніх справ
Опис
Дисертаційне дослідження присвячене комплексному аналізу теоретичних і практичних проблем компенсації майнової та немайнової шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії, у межах цивільного законодавства України. Робота є першим в українській цивілістиці цілісним дослідженням, у якому питання відшкодування майнової та компенсації моральної шкоди, завданої збройною агресією, розглядаються крізь призму сучасних викликів та необхідності гармонізації національної правової системи з міжнародними стандартами.
Актуальність теми зумовлена безпрецедентним масштабом порушень особистих немайнових та майнових прав фізичних та юридичних осіб внаслідок бойових дій, що потребує переосмислення класичних підходів до компенсації шкоди, а саме – застосування окрім загальних механізмів відшкодування шкоди та основ цивільно-правової відповідальності до спеціальних механізмів. Автор наголошує, що в умовах триваючої агресії, коли традиційні міжнародно-правові механізми (репарації, контрибуції) залишаються тимчасово недоступними, держава Україна зобов’язана вибудувати ефективну внутрішню систему захисту та компенсації, яка б задовольнила потреби постраждалих уже сьогодні.
У межах дослідження проведено ґрунтовний аналіз категоріального апарату. Зокрема, обґрунтовано доцільність розмежування термінів «відшкодування» та «компенсація». Автор пропонує використовувати термін «компенсація» як ширшу категорію, що охоплює будь-які дії майнового або немайнового характеру, спрямовані на задоволення інтересів постраждалої особи, що урівноважать її становище. Це особливо актуально для завдання шкоди немайновій сфері осіб та випадків незворотного знищення унікального майна, а також, коли фактично шкоду неможливо розрахувати і особа не може звернутися про рівнозначну відплату.
Зважаючи на дослідження визначних характеристик сформульовано поняття шкоди як категорії цивільно-правової відповідальності, яка полягає у спричиненні особі негативних наслідків майнового чи немайнового характеру та є основним елементом для притягнення порушника до цивільно-правової відповідальності. Визначено, що шкоду не можна ототожнювати із втратами, оскільки такі втрати можуть проявлятися як наслідки у більшому розмірі. Встановлено, що в розрізі зобов’язань із відшкодування шкоди, такою шкодою будуть вважатися спричиненні особі негативні наслідки у вигляді майнових або немайнових втрат, що вимагають від заподіювача відшкодування.
Визначено, що цивільне законодавство вказує на те, що особа може бути притягнення до цивільно-правової відповідальності за порушення прав та обовʼязків індивідуальних субʼєктів. У дослідженні акцентована увага на додаткових аргументах на користь тези, основною функцією цивільно-правової відповідальності є відновлювальна (компенсаційна), оскільки її загальною метою є відновлення порушеного суб’єктивного цивільного права на підставі принципу відповідності розміру відповідальності розміру заподіяної шкоди або збитків.
Обстоюється думка, що заходами цивільно-правової відповідальності є цивільно-правові санкції, які застосовуються до порушника, коли йдеться про наявність порушеного права, що потребує захисту. Встановлено, що способи захисту є різними, у тому числі самостійними, без залучення контролюючих органів (самозахист), а також превентивними, тобто спрямованими на запобігання порушення.
У дисертаційному дослідженні розвинено ідею про те, що збройна агресія є специфічною підставою цивільно-правової відповідальності, що може мати первинний або похідний характер. Встановлено, що первинною підставою виступає безпосереднє вторгнення та бойові дії, тоді як похідні підстави пов’язані з ланцюговими наслідками, такими як відсутність пального, енергетична криза чи руйнування логістичних шляхів, що призводять до неможливості виконання договірних зобов’язань. Визначено, що шкода завдається не лише прямим влучанням снарядів, а й через вимушене зупинення бізнес-процесів.
Дата реєстрації
2026-06-17
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-17 / 2026-07-06
