Реєстраційний номер
0826U002633, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
07-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Ідеологічний аспект українського перекладу англійськомовної художньої прози
Здобувач
Тулупов Олег Володимирович,
Керівник Фролова Ірина Євгенівна
Опонент Бойко Яна Вікторівна
Опонент Рудницька Наталія Миколаївна
Рецензент Івахненко Антоніна Олександрівна
Рецензент Мартинюк Алла Петрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Опис
Дисертація присвячена аналізу ідеологічного аспекту українського перекладу англійськомовної художньої прози за останні півсторіччя. Перехід від радянського авторитарного режиму до розбудови демократичного суспільства змінив ідеологічні орієнтири та умови перекладацької діяльності, зокрема в аспекті впливу суспільної ідеології та цензури. Це визначає доцільність аналізу проявів ідеологічного впливу й цензури в українських перекладах 1970–1980-х років і нашого часу із застосуванням засад культурного перекладознавства.
Актуальність дослідження визначена назрілою потребою вивчення ідеологічного аспекту українського перекладу останнього півсторіччя із застосуванням комплексного підходу, що поєднує урахування культурно-соціальних чинників та інструментарію перекладацького аналізу. Такий підхід сприятиме подальшому розвитку культурного перекладознавства та поглибленню наукового знання про український художній переклад.
Джерельну базу дослідження становлять романи To Kill a Mockingbird Г. Лі, For Whom the Bell Tolls Е. Гемінґвея та The Catcher in the Rye Дж. Д. Селінджера, а також їхні українські переклади радянського й сучасного періодів та перевидання. Матеріалом дослідження стали 754 ідеологічно позначені фрагменти першотворів та 3894 їхні відповідники у текстах перекладів.
Методологічну основу дослідження становлять міждисциплінарний і діяльнісний підходи, що відповідають принципам культурного перекладознавства та розумінню перекладу як когнітивно-комунікативної діяльності, а перекладацької стратегії — як діяльнісного феномену.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в ньому вперше проведено комплексний аналіз ідеологічного аспекту англо-українського художнього перекладу останніх п’ятдесяти років з урахуванням змін у суспільній ідеології у взаємозв’язку зі змінами в перекладацькій практиці. Новим є системне дослідження проявів цензури в українських перекладах 1970–1980-х років, що охоплює чинники ідеологічного характеру (типи цензури) та перекладознавчий інструментарій (стратегії і тактики перекладу). У роботі також вперше подано трактування перекладацьких трансформацій як таких, що певною мірою кореспондують з тактиками ідеологічного впливу.
Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел, списку джерел ілюстративного матеріалу, довідкових та лексикографічних джерел та додатку.
У першому розділі роботи з позицій культурного перекладознавства узагальнено основні характеристики та проблеми художнього перекладу і його стратегій; з’ясовано співвідношення понять культури та ідеології, простежено філософські та лінгвістичні витоки поняття ідеології, наведено її перекладознавче трактування; систематизовано досвід аналізу цензури загалом та в українському перекладі радянського часу; обґрунтовано доцільність аналізу текстів першотворів та їхніх українських перекладів як ідеологічно позначених джерел матеріалу. Також обґрунтовано застосування міждисциплінарного та діяльнісного підходів, визначено інструментарій і процедури аналізу. Основним інструментом дослідження обрано перекладацьку стратегію; визначено глобальну та локальні стратегії ідеологічного впливу й перелік процедур їх реалізації.
У другому розділі досліджено реалізацію локальної стратегії скорочення як вияву ідеологічно зумовленого цензурного тиску на український переклад радянського періоду в зіставленні із сучасними версіями перекладів. Встановлено, що тактику вилучення застосовано переважно для усунення з перекладу ідеологічно неприйнятних політичних, соціальних та етичних елементів і меншою мірою — для стилістичної адаптації тексту відповідно до радянських естетичних норм. Її функцією є недопущення формування в цільового читача знань та уявлень, неприйнятних з позицій радянської ідеології, що підтверджується відсутністю відповідних вилучень у сучасних перекладах.
У третьому розділі проаналізовано локальну стратегію модифікації та встановлено інвентар тактик її реалізації. Доведено, що тактики генералізації та заміни слугують трансформації ідеологічно небажаних політичних, соціальних та етичних елементів, тоді як тактика евфемізації забезпечує приведення стилю перекладу у відповідність до естетичних норм радянського періоду і використовується з цією метою продуктивніше за вилучення. З’ясовано, що реалізація тактик стратегії модифікації, як і стратегії скорочення, спрямована на недопущення виведення цільовим читачем смислів, що суперечать радянським ідеологічним догмам.
Перспективу подальшої роботи вбачаємо в розширенні її меж у двох напрямках, що передбачають (1) розширення хронологічних меж досліджуваних українських перекладів, (2) розширення реєстру першотворів шляхом залучення до аналізу англійськомовних художніх прозових творів різних жанрів.
Дата реєстрації
2026-06-17
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-17 / 2026-09-15
