Реєстраційний номер
0826U002722, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
17-06-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Профілактика репродуктивних втрат у жінок з невдалими спробами допоміжних репродуктивних технологій в анамнезі
Здобувач
Кіцак Ольга Сергіївна,
Керівник Вдовиченко Юрій Петрович
Опонент Заболотнов Віталій Олександрович
Опонент Литвак Олена Олегівна
Рецензент Суханова Ауріка Альбертівна
Рецензент Зарічанська Христина Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика
Опис
Дисертаційна робота присвячена зниженню частоти невиношу¬вання у жінок із репродуктивними втратами та невдалими спробами екстракорпорального запліднення в анамнезі на підставі удосконалення та впровадження алгоритму діагностичних, лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів. Результати проведених досліджень свідчать, що безпліддя жінок після екстракорпорального запліднення розвивається на тлі екстрагені-тальних захворювань. У жінок з неефективними спробами екстракорпорального запліднення частіше спостерігалися і були більш вираженими симптоми загрози переривання вагітності, такі як кров’янисті виділення зі статевих шляхів – на них вказували 67,3 % пацієнток основної групи і 38,7 % пацієнток групи порівняння; тягнучі або переймоподібні болі в нижній частині живота і поперековій області – 97,5 і 27,4 % відповідно. Кількість мимовільних викиднів і артифіційних абортів частіше реєструвалась у пацієнток з неефективними спробами екстракорпорального запліднення. У середньому, на одну жінку основної групи припадало 3,1 вагітностей, тоді як в групі порівняння – 2,4. Проте, гестація у пацієнток основної групи частіше переривалася (завмирала) на різних термінах. Кількість артифіційних абортів в групі пацієнток з вагітністю, що не розвивалася, перевищувала аналогічний показник групи жінок з благополучним результатом вагітності після екстракорпо-рального запліднення більш ніж на 40,0 %, а кількість лікувально-діаг¬ностичних вишкрібань – в 5,2 рази. Внутрішньоматкові втручання нега¬тивно вплинули на стан ендометрія і в цілому на репродуктивну функцію жінок. Мимовільне переривання (завмирання) вагітності після екстракорпорального запліднення може мати місце в будь-якому три¬местрі, в нашому дослідженні найбільша кількість індукованих вагіт¬ностей (72,8 %) припинили розвиватися в І триместрі. Основними при¬чинами стали хромосомні аномалії і вроджені вади розвитку плода – вони спостерігалися в 58,5 і 26,3 % випадків основної і групи порів¬няння відповідно. У ІІ триместрі вагітність завмерла у 23,4 % пацієнток, найчастіше причиною слугувала первинна або вторинна плацентарна дисфункція, ознаки якої були виявлені в ході доплерографії у більшості пацієнток. В етіологічній структурі гестаційних втрат ІІ триместру провідне місце займали захворювання щитоподібної залози, цукровий діабет, ожиріння і надлишкова маса тіла, патологія матки, тромбофілія, а також багатоплідна вагітність. У ІІІ триместрі вагітність перервалася у 9,3 % жінок. Провідною причиною втрати плода залишалася плацен¬тарна дисфункція, що часто виникає як ускладнення прееклампсії, і відшарування або передлежання плаценти у пацієнток з аномаліями матки та ендометритом. Отримані дані дозволяють говорити про про¬відну роль ендокринної патології в припиненні розвитку вагітності на різних термінах після невдалих спроб екстракорпорального запліднення. Визначальну роль відіграють також первинне безпліддя і переривання вагітності (мимовільний викидень) на ранніх термінах в анамнезі. Жінкам, підготовлюваним до циклу екстракорпорального запліднення, незалежно від числа зроблених спроб рекомендується пройти повне обстеження і отримати висновок фахівця з використанням удосконаленого нами алго-ритму діагностичних, лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів. Удосконалений нами алгоритм діагностичних, лікувально-профілактичних та реабіліта¬ційних заходів профілактики невиношування у жінок зі звичною втратою вагітності, підготовлюваних до проведення програми екстракорпораль¬ного запліднення, що використовує як маркер невиношування резуль¬тати імуногістохімічного аналізу, дозволяє оперативно визначити ризик мимовільного переривання гестації у кожному конкретному випадку, визначити тактику ведення пацієнтки і негайно видати їй необхідні рекомендації. Запропонований удосконалений алгоритм персоніфіко¬ваної прегравідарної підготовки, що включає як медикаментозні, так і немедикаментозні методи, дозволяє досягти збільшення товщини ендо¬метрія до параметрів, необхідних для введення тригера овуляції (понад 8 мм), і підвищення показника частоти настання вагітності в наступному циклі екстракорпорального запліднення. В результаті такої підготовки вагітність настала і завершилася народженням життєздатного плода у 68,5 % пацієнток із втратою гестації в анамнезі, зокрема у 29,6 % жінок з ендокринними порушеннями і підвищеним індексом маси тіла – після зниження маси тіла і корекції інсулінорезистентності.
Дата реєстрації
2026-06-22
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-22 / 2026-07-17
