Реєстраційний номер
0826U002735, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
29-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Спеціальна лексика інформаційного права: формування, системно-структурна організація, термінотворення
Здобувач
Мельник Павло Вікторович,
Керівник Піддубна Наталія Віталіївна
Опонент Лисенко Олена Анатоліївна
Опонент Царьова Ірина Валеріївна
Рецензент Радчук Ольга Вячеславівна
Рецензент Борисов Володимир Андрійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Опис
Дисертаційне дослідження присвячене комплексному аналізу становлення, розвитку й системної організації української термінології інформаційного права як окремої галузі юридичних знань. Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком інформаційних технологій, цифровізацією суспільства, розширенням інформаційних правовідносин і потребою в уніфікованій термінологічній системі, здатній забезпечити точність професійної комунікації та однозначність тлумачення законодавчих норм.
У роботі досліджено процес формування інформаційного права України в контексті розвитку національного законодавства та інтеграції до європейського правового простору. Простежено еволюцію нормативно-правової бази – від закріплення конституційних засад інформаційних прав і свобод до ухвалення спеціалізованих законів та їх подальшої адаптації до сучасних умов цифрового суспільства й викликів воєнного стану. Наголошено, що розвиток інформаційного права супроводжується активним формуванням спеціальної термінології, яка виконує не лише номінативну, а й комунікативно-регулятивну функцію.
У дисертації схарактеризовано дискурс інформаційного права як комплексну систему мовних засобів, що забезпечує взаємодію між правниками, фахівцями інформаційної сфери й широким колом користувачів. Визначено, що ефективне функціонування термінології інформаційного права необхідна умова точного регулювання інформаційних правовідносин, оскільки сприяє усуненню неоднозначності у трактуванні правових норм і забезпечує високий рівень професійної комунікації.
Значну увагу приділено теоретичному осмисленню поняття «термін» у сучасному термінознавстві та специфіці терміна інформаційного права. Установлено, що термін інформаційного права термін інформаційного права – це мовна одиниця (слово, словосполучення, поєднання слова чи словосполучення із символами), співвіднесена з інформаційно-правовим поняттям чи поняттям іншої галузі знань з набутими внаслідок функціонування в дискурсі інформаційного права специфічними значеннєвими відтінками, уведена в обіг законодавцем чи науковцем для задоволення комунікативних потреб.
У складі спеціальної лексики інформаційного права виокремлено терміни, професіоналізми, номенклатурні назви, квазітерміни й передтерміни. Проаналізовано проблеми формування цієї терміносистеми, пов’язані зі швидкими темпами розвитку інформаційних технологій, запозиченням іншомовної лексики та нечіткістю меж між окремими типами спеціальних мовних одиниць. Визначено, що терміносистема інформаційного права належить до проміжного типу, оскільки поєднує елементи юридичної, загальнонаукової та інформаційно-технологічної термінології.
У роботі здійснено структурно-словотвірний аналіз української термінології інформаційного права. Встановлено, що вона охоплює як питомі українські, так і запозичені терміни, адаптовані до особливостей національного правового дискурсу. Найпродуктивнішою частиною мови виявилися іменники, які виконують основну номінативну функцію, тоді як прикметники, дієслова й дієприкметники здебільшого уточнюють значення терміноелементів.
Досліджено основні способи термінотворення в галузі інформаційного права. З’ясовано, що найвищу продуктивність має синтаксичний спосіб, оскільки переважають складені багатокомпонентні терміни. Морфологічний спосіб представлений афіксацією, основоскладанням і абревіацією, які забезпечують точність і компактність професійної комунікації. Окремо наголошено на ролі семантичного способу творення термінів, заснованого на переосмисленні загальновживаної лексики та метафоричному перенесенні значень.
У дисертації простежено парадигматичні зв’язки в терміносистемі інформаційного права. Визначено, що базові терміни здатні формувати гіперо-гіпонімічні відношення, які забезпечують системність і впорядкованість термінології. Розглянуто особливості синонімії, зокрема співіснування повних і скорочених назв, питомих і запозичених термінів, а також синтаксичних варіантів найменувань. З’ясовано, що синонімія в цій галузі обмежена через прагнення до стандартизації та однозначності.
Проаналізовано також антонімічні зв’язки між термінами інформаційного права. Виділено контрадикторні, контрарні, комплементарні та конверсивні антоніми, які сприяють точному розмежуванню понять і зміцненню системних зв’язків у межах терміносистеми. Установлено, що випадки полісемії в інформаційному праві поодинокі й виникають переважно внаслідок розвитку професійного знання й розширення змісту понять. Водночас відсутність омонімії свідчить про високий рівень упорядкованості й системності досліджуваної термінології.
Дата реєстрації
2026-06-22
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-22 / 2026-07-09
