Реєстраційний номер
0826U002760, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
03-07-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Процесуальний порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Здобувач
Садонцева Лідія Костянтинівна,
Керівник Туманянц Ануш Робертівна
Опонент Лоскутов Тимур Олександрович
Опонент Торбас Олександр Олександрович
Рецензент Крицька Ірина Олександрівна
Рецензент Карпенко Михайло Олегович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Опис
Вибір теми дослідження обумовлений її актуальністю для науки кримінального процесу та правозастосовної практики, оскільки: по-перше, у сучасній вітчизняній науці кримінального процесу відсутнє комплексне дослідження, що зосереджувалася б саме на процесуальному аспекті застосування звільнення особи від кримінальної відповідальності, водночас охоплюючи усі релевантні стадії кримінального провадження та їх етапи; по-друге, доводиться визнати недосконалість окремих правових положень, що регламентують процедуру застосування підстав звільнення від кримінальної відповідальності, а також дотичних до них інститутів, як наприклад, визначення питання про процесуальні витрати, що при цьому спричиняє наявність значної кількості інколи суперечливих судових рішень з розглядуваної проблеми.
З огляду на вищевикладене, в роботі здійснено комплексне дослідження процесуального порядку звільнення особи від кримінальної відповідальності, що дозволило розкрити сутність і значення однойменного інституту, з’ясувати особливості звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності як форми закінчення досудового розслідування, охарактеризувати загальні положення кримінального провадження під час звільнення особи від кримінальної відповідальності, визначити особливості процесуального порядку звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із застосуванням різних матеріально-правових підстав на стадії досудового розслідування, розкрити процедуру звільнення особи від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення у суді першої інстанції, а також проаналізувати питання щодо оскарження судового рішення, постановленого за результатами розгляду клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
У першому розділі роботи було виокремлено тематичні блоки щодо спрямованості наукової розвідки проблематики звільнення від кримінальної відповідальності та проведено аналіз наукового доробку за кожним із них, а саме дослідження з таких аспектів: по-перше, щодо форм закінчення досудового розслідування; по-друге, стосовно звільнення особи від кримінальної відповідальності як підстави для закриття кримінального провадження судом; по-третє, щодо процесуального порядку звернення з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності та вирішення цього питання судом; по-четверте, стосовно особливостей звільнення особи від кримінальної відповідальності за окремими кримінально-правовими підставами.
Установлено, що критерієм диференціації форми кримінального провадження щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності є втрата протиправним діянням небезпечного характеру або його істотне зниження (об’єктивний аспект) або позитивна поведінка особи, яка його вчинила (суб’єктивний аспект), що зумовлює доцільність альтернативного вирішення кримінально-правового конфлікту з метою заміни каральної парадигми правосуддя та реалізації принципу процесуальної економії, що відповідає сучасним стандартам гуманізації кримінального процесу. Це дало можливість виокремити ті характерні ознаки, що властиві кримінальному провадженню щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності, які дозволяють розкрити його сутність і призначення: (1) диференційованість процесуальної форми; (2) альтернативність; (3) міжгалузева комплексність нормативного регулювання; (4) вичерпність підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності; (5) виключно судова компетенція; (6) спеціальний предмет доказування; (7) добровільність і усвідомленість застосування; (8) аксіологічна поліаспектність; (9) правотрасформуючий характер.
Також дисертанткою було сформульовано поняття кримінального провадження щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності, а саме – врегульована кримінальним процесуальним законом система процесуальних дій та рішень уповноважених суб’єктів, що реалізується в особливому порядку в межах стадії досудового розслідування та у судовому провадженні, спрямована на забезпечення реалізації міжгалузевого інституту звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставах та за умов, що передбачені Законом України про кримінальну відповідальність.
На підставі аналізу практики Європейського суду з прав людини, насамперед, у світлі статей 2, 3 та 6 Європейської конвенції з прав людини, вдалося виокремити низку обов’язкових стандартів, що мають бути враховані при здійсненні кримінального провадження щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності: а) забезпечення змагальності та інших процедурних гарантій у такому кримінальному провадженні; б) надання особі реальної можливості заперечувати проти такого звільнення, а також мати змогу оскаржувати відповідне рішення суду про звільнення від кримінальної відповідальності; в) обов’язковість постання особи саме перед судом, який здатний надати необхідні гарантії та забезпечити незалежність і неупередженість при прийнятті рішення.
Дата реєстрації
2026-06-22
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-22 / 2026-07-20
