Реєстраційний номер
0826U002774, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
01-07-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Оптимізація елементів технології вирощування ріпаку озимого на біоенергетичні потреби в умовах правобережного Лісостепу України
Здобувач
Томчук Олександр Миколайович,
Керівник Цицюра Ярослав Григорович
Опонент Забарний Олексій Сергійович
Опонент Волощук Олександра Петрівна
Рецензент Шкатула Юрій Миколайович
Рецензент Амонс Сергій Едуардович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Вінницький національний аграрний університет
Опис
Дисертаційна робота присвячена вивченню процесів росту і розвитку
рослин ріпаку озимого, формування високої врожайності та потенційної
біоенергетичної якості насіння шляхом оптимізації елементів технології його
вирощування за комбінованого використання поліпшеного варіанту основного
блоку удобрення, препаратів ріст регулятивної дії з фунгіцидним ефектом та
системи позакореневих підживлень мікродобривами.
У вступі дисертації обґрунтовано актуальність, мету, завдання, наукову
новизну та практичне значення одержаних результатів дослідження.
Перший розділ присвячено огляду наукової літератури щодо
народногосподарського значення та біоенергетичного потенціалу ріпаку озимого.
Систематизовано сучасні підходи до удобрення ріпаку озимого з позиції строків,
норм та форм мінеральних добрив. Проаналізовано роль макро- і мікроелементів
у забезпеченні якості як насіння, так і рослинних олій та вплив на ефективність
біоенергетичного використання насіння ріпаку озимого.
У другому розділі подано детальну оцінку ґрунтових і гідротермічних умов
за період досліджень з позиції оптимальності для реалізації урожайного та
біоенергетичного потенціалу ріпаку озимого. Наведено також детальну оцінку
досліджуваних гібридів ріпаку озимого, а також повну характеристику
застосованих методів у реалізації передбаченої програми та завдань досліджень.
В експериментальній частині дисертації деталізовано та проаналізовано
результати за період досліджень, а саме: особливості феностадійного розвитку
рослин, динаміку вертикального та радіального їх росту, наростання вегетативної
маси, формування та продуктивність листкової поверхні, фотосинтетичного
потенціалу посіву, чистої продуктивності фотосинтезу, розширений спектр
3
показників структури індивідуальної насіннєвої продуктивності, олійності
насіння та цілий ряд показників якості отриманого врожаю та олії з нього
(жирнокислотний склад, біоенергетичні еквіваленти, біопалива потенційна якість
та продуктивність залежно від чинників, які досліджували.
За результатами сформованого масиву даних обґрунтовано виробничу
доцільність відповідних агротехнологічних варіантів підкріплену результатами
економічної та біоенергетичної оцінки, а також оцінки на
конкурентоспроможність на підставі чого запропоновано оптимальні елементи
технології вирощування гібридів ріпаку озимого.
У результаті проведених досліджень встановлено, що максимально
продуктивна архітектоніка рослин ріпаку озимого у поєднанні таких ознак як
висота стебла, діаметр стебла в основі, товщина стінок стебла, кількість бічних
галужень стебла, вагова біопродуктивність з усередненим індексом росту 1,28
досягається на варіанті максимальної інтенсифікації факторів поставлених на
вивчення (поліпшений блок основного удобрення (Діамофоска +1S (144 кг/га під
оранку) + Росаферт 15-15-15 (150 кг/га при посіві); ВВСН 20 КАС-32 (189 л/га) +
Тіосульфат амонію (22 л/га)) (по мерзлоталому ґрунту) – загальна норма
N100P60K60S30) + система із подвійного застосування рістрегуляторів з вираженим
фунгіцидним ефектом (ВВСН 14–16 та ВВСН 35–39: Карамба Турбо (0,65 л/га) +
Букат (0,35 л/га) при застосуванні двохразової системи позакореневих
підживлень (ВВСН 31–34: Розалік (B) (1 л/га) + ВВСН 51–53: Розасоль 18-18-
18+МЕ (3 кг/га)).
Встановлено, що застосування дворазового внесення рістрегулюючих
препаратів з вираженим фунгіцидним ефектом у технологічній схемі ВВСН 14–
16 та ВВСН 35–39: Карамба Турбо (0,65 л/га) + Букат (0,35 л/га) забезпечило
середню біологічну ефективність зниження поширеності основних хвороб ріпаку
озимого на фенологічну фазу цвітіння (ВВСН 63–65) на рівні 77,8%.
Визначено, що максимальна площа листкової поверхні ріпаку озимого була
сформована на фазу цвітіння у вже згадуваному варіанті максимальної
інтенсифікації факторів поставлених на вивчення при поєднанні поліпшеного
4
варіанту основного блоку удобрення на фоні дворазового застосування регуляції
росту рослин та дворазового застосування позакореневих підживлень – 43,48 тис.
м
2
/га у гібриду Домінатор та 41,51 тис. м2
/га в гібриду Абсолют з приростом до
варіанту з мінімальним набором факторів оптимізації (базовий блок основного
удобрення (Діамофоска 231 кг/га (131 кг/га під оранку + 100 кг/га при посіві) +
ВВСН 20 карбамід (167 кг/га) (по мерзлоталому ґрунту) – загальна норма:
N100P60K60)) за відсутності ріст регуляції та позакореневих підживлень) –7,47 тис.
м
2
/га (20,7%) у гібриду Домінатор та 7,96 тис. м2
/га (23,7%) у гібриду Абсолют.
При порівнянні цих же рубіжних варіантів досліду було визначено формування
відповідних максимального та мінімального показника ЧПФ на фазу цвітіння
(ВВСН 63–65) – 4,57 г/м2
за добу і 3,62 г/м2
за добу в гібриду Домінатор та 4,34
г/м2
за добу і 3,59 г/м2
за добу в гібриду Абсолют.
Дата реєстрації
2026-06-23
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-23 / 2026-07-13