Реєстраційний номер
0826U002808, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
24-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Кадрове забезпечення судової реформи 1864 р.: на матеріалах функціонування судових палат в українських землях»
Здобувач
Сендецький Володимир Романович,
Керівник Скоморовський Віталій Богданович
Опонент Яцишин Михайло Михайлович
Опонент Ярмиш Олександр Назарович
Рецензент Доляновська Інна Миколаївна
Рецензент Корольова Вікторія Вікторівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Вищий навчальний заклад "Університет економіки та права "КРОК"
Опис
У дисертації на основі вивчення матеріалів функціонування судових палат в українських землях у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. здійснено комплексний історико-правовий аналіз кадрового забезпечення судової реформи 1864 року.
Досліджуються причини й передумови судової реформи 1864 р. в російській імперії, які варто розглядати крізь призму ширшого комплексу політичних, соціальних і економічних чинників, що накопичувалися протягом тривалого часу до середини XIX століття. Акцентується на тому, що одним із фундаментальних мотивів для реформ стала неспроможність застарілої судової системи виконувати свої основні функції – забезпечення справедливості та захисту прав громадян. Недосконалість законодавства, залежність судових органів від адміністративного апарату та поширена корупція призвели до глибокої кризи довіри до наявної системи правосуддя.
Розглядається специфіка створення інституту присяжних засідателів, чий кадровий склад був спрямований на забезпечення об’єктивності й неупередженості судових рішень. Цей інститут формувався за рахунок залучення представників різних соціальних груп, що дозволяло враховувати різноманітний життєвий досвід і багатовимірність суспільних перспектив. Участь у системі присяжних була заснована на принципах громадянської доброчесності та бездоганної репутації, що сприяло зміцненню довіри до суду як інституції.
Наводяться вимоги до судових слідчих, які були розроблені з метою впровадження нових стандартів, орієнтованих на покращення ефективності правової системи. Для виконання цих обов’язків могли залучатися лише особи, які відповідали суворим критеріям, що гарантували їхню професійність та неупередженість. Основними умовами були здобуття ґрунтовної юридичної освіти, яка забезпечувала розуміння сутності права та процедур, наявність високих моральних якостей, необхідних для підтримання образу справедливого представника правосуддя, а також підтверджений досвід роботи в юридичній сфері, що давав змогу опанувати практичні навички аналізу та оцінки справ. З метою забезпечення високого рівня професіоналізму призначення судових слідчих здійснювалося через багатоетапний і ретельний конкурс, що мінімізувало ризик залучення до судової системи осіб із недостатньою кваліфікацією.
Розкриваються кваліфікаційні вимоги до працівників органів прокуратури, які також були спрямовані на модернізацію правової системи та підвищення якості їхньої професійної діяльності. Кандидати повинні були мати глибокі юридичні знання, що ґрунтуються на високому рівні освіти, досконало орієнтуватися в законодавстві та мати бездоганну ділову репутацію. Головний акцент робився на відборі досвідчених фахівців, здатних чітко дотримуватися принципів справедливості й законності у своїй роботі. Підкреслювалася необхідність поліпшення ефективності здійснення нагляду за дотриманням законодавства і підвищення довіри суспільства до прокуратури як фундаментального елемента системи правосуддя.
Аналізуються підходи до кадрового забезпечення адвокатури, яка стала одним із ключових елементів судової реформи. Чітко визначалися вимоги до претендентів, які прагнули отримати статус адвоката. Від кандидатів очікували високого рівня юридичної підготовки, підтвердженого дипломом профільного навчального закладу. Окрім цього, обов’язковою вимогою стала бездоганна репутація – як у правовому, так і в морально-етичному аспектах. Ще одним важливим критерієм стала необхідність отримання спеціального дозволу на здійснення адвокатської діяльності від судових органів. Це нововведення виконувало функцію вхідного контролю за професійною компетентністю та доброчесністю майбутніх адвокатів. Водночас зауважується, що основним джерелом поповнення лав адвокатури були випускники юридичних факультетів університетів, які прагнули зробити кар’єру в цій сфері. До того ж значна увага приділялася системі підвищення кваліфікації, що дозволяло адвокатам вдосконалювати свої навички та підвищувати якість правозахисної роботи. Запровадження жорстких вимог до відбору кадрів дало змогу створити професійне середовище, яке спроможне гарантувати об’єктивність, неупередженість та справедливість під час розгляду судових справ.
Вивчаються особливості відбору судових приставів, які базувалися на низці важливих вимог, покликаних забезпечити професійність та чесність представників цієї посади. Від кандидатів вимагали дотримання високих моральних стандартів і бездоганної репутації у правовій сфері. Обов’язковою умовою був відповідний рівень освіти, що дозволяв належним чином виконувати покладені обов’язки. Претенденти мали володіти практичними навичками і глибокими знаннями законодавства, необхідними для реалізації судових рішень. Додатково враховувалися вік та стан здоров’я кандидатів, оскільки ці показники вважали ключовими для успішної роботи в цій галузі. Процедура відбору будувалася на принципах прозорості й об’єктивності, що значно підвищувало довіру до судової системи серед населення та сприяло відповідальному ставленню до правозастосування.
Дата реєстрації
2026-06-23
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-23 / 2026-07-02
