Реєстраційний номер
0826U002809, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
24-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Функціональне призначення Національної поліції в системі забезпечення прав і свобод людини: теоретико-правове дослідження
Здобувач
Софина Ігор Володимирович,
Керівник Корольова Вікторія Вікторівна
Опонент Ярмиш Олександр Назарович
Опонент Бєлова Мирослава Володимирівна
Рецензент Доляновська Інна Миколаївна
Рецензент Степаненко Наталія В'ячеславівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Вищий навчальний заклад "Університет економіки та права "КРОК"
Опис
Дослідження функціонального призначення Національної поліції України у сфері забезпечення прав і свобод людини дало змогу встановити його історичні витоки та простежити складний шлях інституційної трансформації правоохоронних органів, від органів імперської поліції до сучасної правоохоронної інституції європейського зразка.
Сформульовано авторське визначення функціонального призначення поліції у сфері забезпечення прав і свобод людини як нормативно закріпленої, динамічної та багатокомпонентної діяльності Національної поліції України, спрямованої на охорону та захист прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки й порядку, надання допомоги населенню та реалізацію превентивних заходів, що здійснюються відповідно до принципів верховенства права, демократизму, гуманізму та юридичної відповідальності за законність дій.
Узагальнення сучасних теоретичних підходів дало змогу розробити класифікацію функцій Національної поліції України за функціонально-стратегічними критеріями, що поєднує класичні елементи правоохоронної діяльності з новітніми завданнями кризового управління та гуманітарної безпеки і охоплює безпеково-забезпечувальні, правозахисно-гарантійні, сервісно-комунікаційні, оперативно-реагувальні та реабілітаційно-гуманітарні функції.
У межах дослідження удосконалено модель функціональної реорганізації Національної поліції України в умовах воєнного та поствоєнного стану, що передбачає функціональну адаптацію діяльності поліції (розмежування мирного й воєнного функціоналу), інституціональну децентралізацію (формування регіональних антикризових підрозділів), посилення кадрової та психологічної стійкості персоналу, цифрову інтегрованість управлінських і оперативних процесів, а також правову гнучкість шляхом нормативного закріплення особливих режимів реагування.
Запропоновано інтегрувати концепцію «превентивної резильєнтності» як основу оновленої поліцейської діяльності, яка поєднує превентивний підхід із механізмами внутрішнього відновлення та адаптації до кризових умов. Зазначений підхід дає змогу не лише підвищити ефективність реагування на виклики сучасної гібридної війни, а й закласти підґрунтя для формування сервісно-орієнтованої, правової та стійкої поліцейської інституції у воєнний і повоєнний періоди.
Порівняльний аналіз української моделі з досвідом Німеччини, Франції та Великої Британії дав змогу виявити ефективні практики організації поліцейської діяльності, які можуть бути адаптовані до національного правового та інституційного контексту. Серед них, зокрема, інтеграція діяльності поліції та прокуратури, функціональне й територіальне розмежування повноважень поліції, а також реалізація концепції «поліції за згодою». Впровадження цих підходів має здійснюватися з урахуванням національних особливостей і викликів, що постають в умовах воєнного стану, та спрямоване на комплексне реформування правоохоронної системи.
Результати дослідження поліцейської освіти засвідчили, що ефективне функціонування Національної поліції України в системі забезпечення прав і свобод людини, особливо в умовах сучасних безпекових викликів, потребує системного реформування професійної підготовки поліцейських, зокрема керівного складу.
Дата реєстрації
2026-06-23
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-23 / 2026-07-02
