Реєстраційний номер
0826U002813, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
25-06-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Зниження перинатальних наслідків посттравматичного стресового розладу
Здобувач
Семенченко Олена Іванівна,
Керівник Жданович Олексій Ігорович
Опонент Жабченко Ірина Анатоліївна
Опонент Маркін Леонід Борисович
Рецензент Камінський Анатолій В'ячеславович
Рецензент Карлова Олена Анатоліївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика
Опис
Дисертаційна робота присвячена зниженню частоти перинатальних порушень у жінок з посттравматичним стресовим розладом шляхом впливу на виявлені ланки патогенезу.
Загальна частота ПТСР у вагітних, з врахуванням 5,5 % жінок з діагнозом встановленим до звертання в жіночу консультацію, складає 44,6 %. Наявність потенційно травмуючої події відмічають 71,4 % жінок. У структурі травмуючих подій, що стали причиною ПТСР у вагітних, у сучасних умовах України, переважають травми, пов’язані саме з воєнними діями (більше 80,0 %).
ПТСР у жінки має негативний вплив на перебіг вагітності та її наслідки, що підтверджено високою частотою ускладнень. Найбільш характерним ускладненням вагітності виявилась плацентарна недостатність, яка відмічена у 57 (38,0 %) пацієнток з ПТСР проти 6 (12,0 %) у жінок без стресових розладів (χ² =11,75; p = 0,0006).
Розподіл за тяжкістю ПТСР згідно шкали PCL-5 демонструє істотну гетерогенність клінічних проявів, при цьому виражені форми переважають у жінок з перинатальними розладами (39,7 % проти 23,9%, p = 0,021).
У жінок з перинатальними порушеннями вища частота ускладнень вагітності та пологів у минулому (60,3 % проти 40,2 %, χ² = 6,13; p = 0,0133) та травматичного акушерського досвіду (41,4 % проти 22,8 %, χ² = 5,68; p = 0,0171).
Соматичний статус жінок із ПТСР демонструє значно вищу частоту анемії, хронічних інфекцій, серцево-судинних та ендокринних порушень, що вказує на фізіологічну вразливість цієї когорти.
Соціально-демографічний профіль вагітних із ПТСР відображає комплекс соціальної вразливості: менший відсоток стабільних шлюбів, нижчий рівень освіти, погіршені економічні та житлові умови. Для виникнення перинатальних порушень найбільш значимими є показники «Конфлікти в сім’ї / на роботі», які відмітили 55,2 % та 33,7 % пацієнток відповідно у групах ПОГ1 і ПОГ2 (χ² = 6,41; p = 0.0113), та «Стрес, пов’язаний з війною» (79,3 % та 60,9 %, χ² = 5,44; p = 0.0196).
У жінок з ПТСР і перинатальними розладами надзвичайно високий рівень соматизації (серцебиття, задишка, задуха, біль у грудях та біль у животі), що вказує на соматоформну дисфункцію кардіального типу. 96,6 % цих пацієнток страждають від інсомнії різного ступеня, причому 36,2 % - мають виражену інсомнію. Зідно шкали HADS 70,7 % пацієнток страждають на клінічно виражену тривогу, а 45,3 % - на клінічно виражену депресію.
У вагітних з ПТСР виявлено системний дисбаланс автономної нервової системи особливо виражений при перинатальних ускладненнях, що проявляється узгодженими змінами як індексу Кердо, так і більшості параметрів варіабельності серцевого ритму та інтегральних співвідношень.
Гормональний профіль вагітних з ПТСР характеризується системною активацією стрес-реалізуючих механізмів. В динаміці гестації спостерігаються достовірно вищі рівні адреналіну, норадреналіну та кортизолу, що свідчить про хронічну гіперактивацію симпатоадреналової системи та гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі. Гіперкортизолемія поєднується з дисбалансом андрогенів, зокрема підвищенням рівнів тестостерону та зниженням концентрації ДГЕА-С. Така гормональна конфігурація свідчить про виснаження адаптаційного резерву наднирників і втрату нейропротекторного та антистресового потенціалу, притаманного фізіологічній вагітності.
Статеві стероїдні гормони у вагітних з ПТСР демонструють недостатню гестаційну компенсацію, виявлено достовірно нижчі рівні прогестерону та естрадіолу в усіх триместрах, що може сприяти підвищенню тонусу матки, порушенню плацентарної функції та зниженню центральної гальмівної дії на стресові реакції.
Вагітні з ПТСР та перинатальними розладами характеризується більш глибокими та стабільними гормональними порушеннями порівняно з жінками без таких розладів.
Прогностична модель перинатальних ускладнень у вагітних з ПТСР дозволяє з високою ефективністю (ROC-аналіз AUC=0,86, 95% ДІ [0,80–0,92]) стратифікувати ступінь ризику (низький, помірний, високий) на 4 рівнях: 1) базовий; 2) функціональний (нейровегетативний та психофізіологічний); 3) нейроендокринний; 4) інтегральний.
Розроблений лікувально-профілактичний комплекс (ЛПК) має багаторівневу структуру, що включає діагностично-прогностичний, психокорекційно-адаптаційний, медико-профілактичний та поведінково-соціальний рівні, і забезпечує наступність між оцінкою ризику, вибором тактики ведення та профілактикою несприятливих перинатальних наслідків.
Оцінка ефективності запропонованого лікувально-профілактичного комплексу для вагітних з ПТСР продемонструвала його здатність покращувати психоемоційний стан жінки, знижувати вираженість ПТСР зменшувати прояви інсомнії, тривоги та депресії, соматоморфну дисфункцію, збалансувати вегетативну та нейроендокринну регуляцію, і як основний результат – знизити частоту більшості значимих перинатальних розладів, зокрема у 2 рази –плацентарної недостатності (до 23,3 % проти 53,3 %, p<0,05), у 3 рази – затримки росту та дистресу плода, прееклампсії.
Дата реєстрації
2026-06-23
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-23 / 2026-07-16
