Реєстраційний номер
0826U002815, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
06-08-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Діяльність професора Томаша Нікодема Сцібора-Рильського у контексті розвитку науково-освітньої аграрної інженерної думки (друга половина ХІХ – початок ХХ століть)
Здобувач
Клименко Михайло Борисович,
Керівник Вергунов Віктор Анатолійович
Опонент Деркач Олексій Павлович
Опонент Падалка Сергій Семенович
Рецензент Нижник Світлана Володимирівна
Рецензент Довгорук Юрій Олександрович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України
Опис
У дослідженні показано основні чинники, які мали вплив на формування особистості науковця. Встановлено, що наукові праці вченого базувалися на всесбічному аналізі та переосмисленні досягнень попередників. З’ясовано, що соціально-економічні особливості та система освіти Австрійської імперії заклали подальші вектори наукової діяльності дослідника у бік механізації сільського господарства, полегшення праці селянства.
Провівши узагальнення визначальних факторів, які вплинули на становлення та формування постаті професора Т. Рильського, визначено і проаналізовано періоди його життєвого та творчого шляху. Це дало можливість хронологічно виділити і проаналізувати основні події у долі науковця, сформувати періодизацію його життєвого шляху та творчої діяльності. І період (1838–1867) – формування вченого як особистості. Майбутній професор народився 15 вересня 1838 року в родині шляхтича герба Остоя Яна-Владислава Рильського та Агнешки Моравської у с. Цеклин Королівства Галичини і Володимирії Австрійської імперії (територія сучасної Польщі). У 1855 р. Т. Рильський закінчив реальне училище, після якого вступив до Технічного інституту у Кракові, де до 1857 р. поглиблено вивчав інженерію. Упродовж наступних трьох років навчався у Віденському технологічному університеті, після закінчення якого здобув спеціалізацію у галузі цивільної інженерії. Після отримання диплома інженера працював у товаристві Я. Бароги на будівництві краківських укріплень. Будучи щирим патріотом та підтримуючи ідею відновлення державної незалежності Польщі, у 1863 – 1864 рр. брав участь у Січневому повстанні та навіть командував невеликим загоном. ІІ період (1867–1904) – початок освітньої діяльності, науково-організаційна робота. З 1867 р. починає роботу у Вищій рільничій школі Дублян, обіймаючи спочатку посаду ад’юнкта, а з 1871 р. – професора. У цей період організував кафедру сільської інженерії. Організація роботи першої випробувальної дослідної станції сільськогосподарських машин та знарядь на території України. Видання однієї із наймасштабніших власних праць – «Посібник з сільськогосподарської механіки для практикуючих господарів: вибір та використання сільськогосподарських знарядь і машин» («Podręcznik mechaniki rolniczej dla gospodarzy praktycznych: wybór i użycie narzędzi i machin rolniczych», 1877). Участь у багатьох сільськогосподарських виставках. Публікація більшої частини своїх наукових праць. Брав участь у сільськогосподарських виставках, змаганнях та випробуваннях як суддя, секретар-референт. Активна педагогічна діяльність. ІІІ період (1904–1924) – популяризація сільськогосподарських знань. Активна діяльність у сільськогосподарському товаристві у Львові, спочатку скарбником, пізніше – віце-президентом.
У процесі дослідження уточнено окремі біографічні дані науковця (місце та дату народження, відомості про батьків). Спростовано дві версії, що існували в українській та зарубіжній історіографії щодо місця народження Т. Рильського.
Аналіз творчих здобутків Томаша Рильського свідчить, що він автор багатьох наукових напрацювань, які набули подальшого розвитку в розробках інших вчених, застосовуються у вітчизняній аграрній науці. Різносторонність наукової та творчої спадщини вченого дає змогу вважати його видатним українським вченим-аграрієм польського походження. Незважаючи на польське походження, усе своє життя та творчу діяльність він проводив на території України, сприяючи становленню Вищої рільничої школи Дублян як потужного освітнього та наукового осередку.
Т. Рильський власною науковою діяльністю зробив неоціненний внесок у зародження та розвиток багатьох аспектів сільськогосподарської науки. Його праці давали змогу фермерам не тільки Галичини, але й Австро-Угорщини загалом більш обґрунтовано підходити до вибору необхідних їм машин. Землекористувачі мали змогу витрачати набагато менше часу на оцінку представлених на ринку землеробських знарядь, уникати багатьох помилок при їх експлуатації. На основі аналізу наукових здобутків вченого встановлено, що пік його наукової діяльності припадає на 1879–1904 рр.
Комплексне опрацювання звітів про роботу випробувальної станції у Дублянах дає змогу стверджувати, що вчений брав безпосередню участь у її функціонуванні. Т. Рильський дотримувався думки, що випробування, проведені дослідними станціями, найкращі та найбільш інформативні. Випробувальна станція мала важливе значення для виявлення помилок у виготовленні, конструюванні та використанні машин як з погляду механіки, так і сільського господарства. Діяльність станції здійснювалася на основі національних завдань в найширшому розумінні з метою привернення уваги виробників до потреб селян. Професор розглядав дослідну випробувальну станцію як посередницьку ланку між виробниками та фермерами, яка могла б надавати професійні рекомендації обом сторонам.
Дата реєстрації
2026-06-24
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-24 / 2026-10-01