Реєстраційний номер
0826U002863, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
04-08-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Палеомагнетизм палеопротерозойських порід коростенського анортозит-рапаківігранітного комплексу Українського щита.
Здобувач
Черкес Семен Іванович,
Керівник Бахмутов Володимир Георгієвич
Опонент Альохін Віктор Іванович
Опонент Церклевич Анатолій Леонтійович
Рецензент Роменець Андрій Олександрович
Рецензент Гринь Дмитро Миколайович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна Національної академії наук України
Опис
Актуальність теми роботи обумовлена потребою створення сучасних і достовірних моделей геодинамічного розвитку земної кори та мантії, а також необхідністю вивчення еволюції геомагнітного поля впродовж ранніх етапів геологічної історії Землі.
Аналіз баз палеомагнітних даних демонструє значний дефіцит надійних палеомагнітних визначень для докембрію. Аргументовано необхідність отримання нових достовірних і взаємоузгоджених визначень напрямку та напруженості давнього геомагнітного поля, із застосуванням новітніх методик і сучасної апаратури.
Метою роботи є отримання надійних палеомагнітних визначень для уточнення траєкторії позірної міграції полюса Східноєвропейської платформи та реконструкції геомагнітного поля у пізньому палеопротерозої.
Об’єктом дослідження є породи коростенського анортозит-рапаківігранітного комплексу Українського щита, предметом дослідження – палеомагнітні, петромагнітні та магнітно-мінералогічні характеристики гірських порід.
В результаті виконання дисертаційної роботи, використовуючи актуальні методики та сучасне обладнання, автором було досліджено колекції зразків гірських порід Коростенського плутону з 21 точки відбору (~615 зразків різного типу). Більшість досліджених порід відноситься до Володарськ-Волинського габро-анортозитового масиву, вік якого оцінюється у 1761–1758 млн років.
В результаті досліджень одержано новий фактичний матеріал, який розширює і поглиблює розуміння особливостей геодинамічного розвитку Східноєвропейської платформи та еволюції геомагнітного поля у палеопротерозої, а саме:
1) на основі напрямків характеристичної компоненти залишкової намагніченості у зразках анортозитів та габро Коростенського плутону розраховано новий палеомагнітний полюс віком 1,76 млрд років для Українського щита, який відповідає сучасним критеріям надійності та може бути запропонований як референтний;
2) вперше отримано параметри анізотропії магнітної сприйнятливості габроїдів Володарськ-Волинського масиву Коростенського плутону та досліджено їх магнітну текстуру;
3) розширено знання про особливості складу та генезису феромагнітних мінералів-носіїв залишкової намагніченості досліджуваних порід, а також обґрунтовано, що основним мінералом-носієм характеристичної компоненти намагніченості є одно- та псевдооднодоменні зерна магнетиту;
4) отримано нові оцінки палеонапруженості геомагнітного поля, згідно з якими 1,76 млрд років тому його інтенсивність була вдвічі нижчою за теперішню, що узгоджується з сучасними уявленнями про еволюцію геомагнітного поля у докембрії;
5) на основі отриманих палеомагнітних даних (тест обернення, вікові варіації, віртуальний дипольний момент) обґрунтовано застосування моделі геоцентричного осьового диполя для палеотектонічних побудов у палеопротерозої;
6) уточнено модель палеопротерозойського сегмента траєкторії позірної міграції полюса Східноєвропейської платформи та її сегментів (Сарматії та Фенноскандії), виконано відповідні розрахунки кінематичних параметрів та палеотектонічні реконструкції.
Теоретичне значення роботи полягає в отриманні нових фундаментальних знань про еволюцію геомагнітного поля та кінематику літосферних плит у палеопротерозої. Одержані дані становлять надійну основу для уточнення глобальних палеотектонічних реконструкцій, вивчення циклів збірки та розпаду суперконтинентів, а також розуміння режимів роботи геодинамо та глибинних процесів у надрах Землі (мантійна конвекція, плюми, субдукція, істинне зміщення полюса й зародження твердого ядра).
Розрахований новий палеомагнітний полюс може бути використаний як референтний при створенні та уточненні палеотектонічних схем Східноєвропейської платформи. Результати петромагнітних досліджень можуть бути залучені для структурного аналізу при з’ясуванні умов формування інтрузивних тіл, а також для побудови об’ємних гравімагнітних моделей глибинної будови Коростенського плутону та Волинського мегаблоку Українського щита. Результати магнітно-мінералогічних і мікроскопічних досліджень мають прикладне значення для подальшого вивчення феномену магнетизму інтрузивних порід. Матеріали дисертації можуть бути впроваджені в освітній процес при підготовці фахівців зі спеціальності 103 Науки про Землю.
Дата реєстрації
2026-06-25
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-25 / 2026-08-27
