Реєстраційний номер
0826U002866, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
25-08-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Теоретико-правові та прикладні аспекти судового процесу при розгляді справ про адміністративні правопорушення
Здобувач
Кравчук Марія Вікторівна,
Керівник Ткаченко Олександр Григорович
Опонент Карелін Владислав Володимирович
Опонент Мірошниченко Оксана Андріївна
Рецензент Крупко Яна Михайлівна
Рецензент Пузирний Вячеслав Феодосійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Пенітенціарна академія України
Опис
Дисертаційне дослідження присвячене комплексному теоретико-правовому аналізу судового розгляду справ про адміністративні правопорушення в Україні та аналізу судової практики, зокрема практичного досвіду дисертантки, а також визначенню проблем, що виникають у цьому процесі. За результатами дослідження судового процесу при розгляді справ про адміністративні правопорушення, порівняння повноважень суду та адміністративних органів у цих справах, визначення інструментів ведення судового процесу за положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) встановлено, що у процедурі притягнення осіб до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд функціонально наближається до суб’єкта адміністративно-деліктної юрисдикції, оскільки здійснює не перегляд рішення органу публічної адміністрації, а безпосередньо вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, та штучно (за допомогою судових механізмів, таких як атрибутика судової влади, застосування аналогії закону) намагається вбудувати процедуру притягнення до адміністративної відповідальності в судовий процес. Як наслідок, у роботі обґрунтовано необхідність доктринального переосмислення природи судового процесу в такому провадженні, запропоновано концептуальні підходи до реформування відповідного адміністративно-деліктного законодавства.
Розділ 1 «Теоретико-правові та історичні засади судового розгляду справ про адміністративні правопорушення та інституту адміністративної відповідальності» присвячено дослідженню генези компетенцій посадових осіб під час судового розгляду справ та інституту адміністративної відповідальності, розвитку судового процесу на території сучасної України, а також – загальним теоретико-правовим аспектам інституту адміністративної відповідальності у контексті судового розгляду.
На основі міждисциплінарного підходу запропоновано авторську ретроспективно-функціональну концепцію формування адміністративної відповідальності, зміст якої полягає у такому: адміністративна відповідальність розглядається не як ізольований продукт сучасного адміністративно-деліктного законодавства, а як результат поступової трансформації різних історичних форм реагування на правопорушення – сакральних, звичаєвих, церковних, управлінських і судових – у самостійний публічно-правовий інститут. Ретроспективний характер цієї концепції полягає у простеженні генетичного зв’язку між ранніми формами деліктного реагування, історичними юрисдикційними інституціями та сучасною моделлю адміністративної відповідальності. Її функціональний зміст полягає у тому, що історичні судові та квазісудові інституції класифіковано не лише за формально-історичними ознаками, а за виконуваними ними функціями у сфері підтримання публічного порядку, вирішення конфліктів і застосування санкцій.
Уперше здійснено функціональну типологізацію досудових інституцій, які існували на території України, на підставі чого виділено дев’ять основних типів історичних судів: звичаєві, вотчинні, копні, вічеві, феодальні, княжі, церковні, земські, магістратські. Це дозволило сформувати уявлення про мозаїчну й неоднорідну природу становлення вітчизняної судово-деліктної юрисдикції.
Сформульовано нове визначення адміністративної відповідальності як трансгалузевого інституту публічного права. Поглиблено аналіз доктринальних позицій П. А. Фейєрбаха, О. Ф. Кістяківського та змісту перших нормативних актів щодо розмежування злочинів і проступків, з критичним переосмисленням їх філософських обмежень. Окрему увагу приділено концептуальному розмежуванню адміністративної та кримінальної відповідальності. Заперечено каральний характер адміністративної санкції через ідею винятковості державного втручання. У межах цього дослідження під каральним характером розуміється така властивість санкції або процедури її застосування, за якої основним змістом державного впливу є не відновлення правопорядку чи превенція, а заподіяння особі несприятливих наслідків, співмірних із публічним осудом її поведінки. На основі аналізу практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) і французької моделі деліктів виокремлено та обґрунтовано категорію «адміністративних правопорушень із кримінальним характером», що охоплює правопорушення, які формально належать до адміністративних, однак з огляду на характер і суворість санкції, ступінь державного втручання та стандарти статті 6 Конвенції потребують особливого процесуального режиму. Обґрунтовано доцільність використання термінології «об’єктивна відповідальність» в адміністративно-деліктному праві для окремих складів адміністративних правопорушень у випадку пріоритетності факту порушення встановленого публічно-правового обов’язку над психічним ставленням особи до скоєного.
Дата реєстрації
2026-06-25
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-25 / 2026-09-18
