Реєстраційний номер
0826U002894, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
01-07-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Конституційно-правове забезпечення інтеграції України до Європейського Союзу.
Здобувач
Бобко Марта Андріївна,
Керівник Бориславська Олена Марківна
Опонент Савчин Михайло Васильович
Опонент Подорожна Тетяна Станіславівна
Рецензент Кобрин Володимир Степанович
Рецензент Дубас Вікторія Василівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Львівський національний університет імені Івана Франка
Опис
Дисертація є комплексним конституційно-правовим дослідженням феномену конституційно-правового забезпечення інтеграції України до Європейського Союзу, спрямованим на визначення його змісту та вироблення науково обґрунтованих підходів до вдосконалення системи конституційно-правового забезпечення європейської інтеграції України з урахуванням досвіду держав-членів ЄС. У роботі сформульовано авторське розуміння сутності конституційно-правового забезпечення інтеграції держави до Європейського Союзу, визначено його структуру та основні елементи, а також обґрунтовано роль ключових конституційних інститутів у забезпеченні інтеграційних процесів.
Система всіх засобів, конституційного (за змістом) характеру, необхідних для набуття Україною членства в Європейському Союзі та формування її субʼєктності як держави-члена ЄС, становить поняття конституційно-правового забезпечення європейської інтеграції України. Вона охоплює низку необхідних (безальтернативних) та факультативних (альтернативних) засобів, варіація яких визначається необхідністю конкретних кроків, зумовлених вирішенням головних проблем євроінтеграції суспільно-політичного, юридичного та культурного характеру.
Головним засобом конституційного забезпечення інтеграції є європейські інтеграційні положення, які закріплюють умови, межі та процедури передачі суверенних повноважень і водночас визначають конституційні обмеження такої передачі. Порівняльний аналіз практики держав-членів ЄС свідчить про різноманітність моделей конституційного забезпечення європейської інтеграції, що охоплює: а) попередні конституційні зміни перед вступом; б) адаптацію конституцій у процесі поглиблення інтеграції; в) тлумачення конституційних положень органами конституційної юстиції як правової основи інтеграції.
Роль органів конституційної юрисдикції у конституційно-правовому забезпеченні інтеграції держав до ЄС проявляється через виконання ними двох функцій: інтеграційно-забезпечувальної (через тлумачення конституційних приписів і формування правових позицій, що уможливлюють участь держави в інтеграційних процесах, легітимують нові форми взаємодії з правопорядком ЄС; делімітаційної (розмежувальної) (встановлення конституційних умов та застережень щодо інтеграції, визначення меж передавання суверенних повноважень).
За обовʼязковістю застосування референдуму у процесі європейської інтеграції виокремлено такі його види: 1) обовʼязковий референдум (виступає юридично необхідною умовою передання суверенних повноважень на наднаціональний рівень); 2) факультативний (використовується як додатковий засіб демократичної легітимації інтеграційних рішень); 3) референдум як складова загальної процедури внесення змін до конституції (коли інтеграційні питання стають предметом всенародного голосування у звʼязку з необхідністю внесення змін до Основного Закону).
Подальший розвиток механізму конституційно-правового забезпечення інтеграції України до ЄС доцільно повʼязувати із запровадженням у тексті Конституції України спеціальних європейських положень (інтеграційних клаузул), що мають комплексно врегульовувати нормативні, інституційні та процедурні аспекти членства держави у ЄС.
Аналіз конституційних повноважень Конституційного Суду України дозволяє зробити висновок, що із семи конституційних повноважень прямий (безпосередній) вплив на процес європейської інтеграції України можуть мати чотири із них: 1) вирішення питань конституційності законів та інших актів; 2) конституційний контроль щодо міжнародних договорів України; 3) офіційне тлумачення Конституції України; 4) надання висновку щодо законопроєкту про внесення змін до Конституції. Інші три повноваження можуть здійснювати лише непрямий (опосередкований) вплив на процес європейської інтеграції України – через формування відповідних юридичних позицій органу конституційної юстиції.
Інститут всеукраїнського референдуму у сфері європейської інтеграції України може виконувати різні функції залежно від його предмета та правової природи: установчу - у випадку внесення змін до розділів I, III, XIII Конституції України; легітимаційну - у разі винесення питання загальнодержавного значення щодо підтримки членства; або ж обмежувальну - як механізм «народного вето» щодо законодавчих рішень. Водночас його застосування має здійснюватися в межах конституційно визначеної моделі взаємодії безпосередньої та представницької демократії, не підміняючи парламентські процедури.
Законодавче забезпечення інтеграції охоплює, з одного боку, адаптацію національного законодавства до acquis ЄС у межах переговорних розділів, а з іншого - формування інституційних та процедурних механізмів, які забезпечують системність і послідовність такого процесу. Відповідно, важливим завданням законодавчого забезпечення інтеграції України до ЄС є створення цілісної нормативної основи, здатної забезпечити ефективне функціонування інститутів публічної влади відповідно до принципів верховенства права, демократії та належного врядування, що становлять фундамент правопорядку ЄС.
Дата реєстрації
2026-06-28
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-28 / 2026-09-16
