Реєстраційний номер
0826U002906, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
03-07-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Конкуренція в умовах цифрової трансформаці
Здобувач
Рябовол Дмитро Анатолійович,
Керівник Коломієць Ганна Миколаївна
Опонент Кулакова Світлана Юріївна
Опонент Гросул Вікторія Анатоліївна
Рецензент Грінько Алла Павлівна
Рецензент Шуба Тетяна Петрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Опис
У дисертації визначено методологічні засади дослідження конкуренції в цифровій економіці, а саме: виявлено природу, чинники змін цифрової трансформації економіки на основі інтеграції еволюційного, інституційного, функціонального підходів; розкрито зміст та теоретичні концепції конкуренції, етапи її розвитку та еволюцію форм; розкрито сутність, типи, форми і методи цифрової конкуренції в сучасній економіці, її наслідки. На основі дослідження конкурентної поведінки компаній в умовах цифрових перетворень визначено сучасні моделі конкуренції. Особливості функціонування цифрових ринків розглядаються як результат цифрових трансформацій економіки і середовище розвитку цифрової конкуренції. Напрями удосконалення регулювання конкурентних відносин в цифровій економіці і пропозиції щодо регулювання конкурентних відносин в Україні в умовах сучасних викликів запропоновано на основі узагальнення світового досвіду регулювання конкуренції, врахування особливостей конкурентних відносин на цифрових ринках. Попередні дослідження конкуренції охоплюють різні аспекти взаємодії суб’єктів господарювання, але спостерігається недостатність фундаментального дослідження даного феномену, насамперед, з точки зору впливу перманентних цифрових трансформацій. Інтеграція еволюційносистемного, інституційного, структурно-функціонального підходів в процесі теоретико-методологічного дослідження конкуренції обумовлена їх складністю та багатоаспектністю, що спричинено постійними перетвореннями економічних відносин, породженням нових цифрових інститутів, форм і моделей конкурентної взаємодії.
Компаративний аналіз дозволив встановити, що цифрові трансформації є сучасним етапом технологічних змін, які знайшли відображення в бізнесі (нові бізнес-моделі), економіці (клієнтський досвід), суспільстві (поведінка, культура) тощо; щодо економічних трансформацій вони одночасно виступають їх складовою і набагато ширшим явищем, що охопило всі сфери, включаючи економічну. Доведено, що об’єктивний характер руху цифрової трансформації економіки (етапи виникнення, зростання і зрілості) відповідає технологічним змінам (Web 1.0, Web 2.0, Web 3.0 відповідно), інституційним змінам (висхідні, додавання ініційованих глобальними цифровими корпораціями низхідних, переплетення висхідних і низхідних відповідно), структурним зрушенням економіки (формування цифрового (ІКТ) сектору, цифрової економіки, цифровізованої відповідно). Розкрито нові можливості, а також виклики, які створюють для бізнесу цифрові трансформації економіки (пов’язані з конфіденційністю даних, прозорістю користування цифровими продуктами, цифровою дискримінацією, монетизацією користувацьких даних, швидкістю монополізації цифрових ринків, відставанням регуляторних змін в цифровій сфері взагалі і цифрової конкуренції зокрема та ін).
На основі узагальнення національних практик цифрової конкуренції було визначено підходи щодо фокусу застосування регуляторних дій (види діяльності, впливові або системно важливі гравці, заборонні чи обов’язкові практики); заходи регулювання конкурентних відносин (заборонні, пом’якшувальні, стимулюючі); підходи щодо регулювання платформних ринків (асиметричний та симетричний; підходи щодо вибору часу втручання регулятора в конкурентні відносини (ex-ante, ex-post); підходи щодо сили втручання (ЄС – більшою мірою нормативний, США – перехід від ліберального підходу до більш регуляторного, Китай – більш політизований і контролюючий). Це дозволило виявити загальні напрями удосконалення конкурентної політики в умовах цифрової економіки (співставлення ex-post та ex-ante регулювання, узгодженість регуляторних підходів та міжнародного співробітництва шляхом переходу від моноцентричної моделі регулювання конкуренції до поліцентричної моделі; адаптації інструментів (заборонні, пом’якшувальні, стимулюючі) до типу стратегічної поведінки компанії (моноактор, партнер, адаптер, претендент)) та обґрунтувати концепцію національної конкурентної політики в Україні, яка вже не може обмежуватись антимонопольним регулюванням, а має базуватися на ролі держави як координатора відносин з глобальними інститутами регулювання конкуренції, балансира амбівалентності функцій конкуренції та переходити від статичної протидії монополіям до динамічного стимулювання сумлінної конкуренції, використовуючи превентивні інструменти й поведінкові підходи.
Ключові слова: цифрова економіка, цифрові трансформації, цифровий ринок, конкуренція, цифрова конкуренція, конкурентна поведінка, ринкова влада, антимонопольне регулювання, конкурентна політика
Дата реєстрації
2026-06-29
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-29 / 2026-07-24
