Реєстраційний номер
0826U002907, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
23-07-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Кримінально-правова характеристика колабораційної діяльності за кримінальним правом України
Здобувач
Ясниська Тетяна Юріївна,
Керівник Марін Олександр Константинович
Опонент Письменський Євген Олександрович
Опонент Михайліченко Тетяна Олександрівна
Рецензент Бурда Степан Ярославович
Рецензент Винник Анна Олегівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Львівський державний університет внутрішніх справ
Опис
Колабораційна діяльність як кримінально-правове явище пройшла три етапи розвитку, що відрізнялися рівнем наукового дослідження, правового регулювання та практики кваліфікації. Незважаючи на значну кількість досліджень після появи ст. 111-1 КК України, багато питань залишаються дискусійними, а законодавчих змін до норми не внесено. Обґрунтовано, що колабораційна діяльність є диференційованою формою державної зради. Основними чинниками її криміналізації стали окупація частини території України з 2014 року та суспільний запит на справедливість.
Встановлено, що родовим об’єктом колабораційної діяльності є національна безпека України, а безпосереднім об’єктом є національна безпека у державній, воєнній, інформаційній та економічній сферах. Додатковими обов’язковими об’єктами визначено життя особи та право власності. До предметів колабораційної діяльності належать стандарти освіти держави-агресора, матеріальні ресурси та інформація.
Ознаки об’єктивної сторони досліджено в інформаційній, адміністративній, освітній, економічній, виборчій, політичній та воєнній сферах. Запропоновано виключити ч. 1 ст. 111-1 КК України та передбачити відповідальність за відповідні дії в КУпАП. Для ч. 6 ст. 111-1 КК України запропоновано уточнити законодавчу конструкцію. При кваліфікації посадового колабораціонізму необхідно встановлювати орган, посаду та фактичні функції особи. Вказано на надмірно широке тлумачення відповідальності за роботу в правоохоронних і судових органах окупаційної влади.
У сфері освіти визначено зміст впровадження стандартів освіти держави-агресора та пропаганди. В економічній сфері запропоновано відносити до незаконних воєнізованих формувань також молодіжні організації з ознаками військової організації. У виборчій сфері запропоновано використовувати положення чинного виборчого законодавства України. Політичний колабораціонізм визнано таким, що завжди підриває національну безпеку. Місцем вчинення колабораційної діяльності визначено тимчасово окуповані або частково непідконтрольні території України.
Суб’єктом колабораційної діяльності запропоновано визнавати осудного громадянина України, який досяг 16 років. Для окремих форм передбачено спеціальні ознаки суб’єкта. Запропоновано виключити із ст. 111-1 КК України ознаку добровільності, оскільки вимушений колабораціонізм має розглядатися як обставина, що виключає кримінальну протиправність діяння.
Проведено розмежування окремих форм колабораційної діяльності між собою та із суміжними складами злочинів. Для інформаційного колабораціонізму спільними ознаками визначено антиукраїнський характер висловлювань, їх публічність та зв’язок із державою-агресором. Відмінність між ч. 1 та ч. 6 ст. 111-1 КК України полягає у взаємодії особи з представниками держави-агресора. Ч. 5 ст. 111-1 КК України запропоновано вважати спеціальною нормою щодо ч. 6 цієї статті.
Підтримано позицію, що колабораційна діяльність є різновидом державної зради, тому кваліфікація за сукупністю ст. 111 і 111-1 КК України порушує принцип недопустимості подвійної відповідальності. Основною розмежувальною ознакою між колабораційною діяльністю та суміжними злочинами визначено наявність умов окупації. Запропоновано виключити ст. 111-2 КК України, а пособництво державі-агресору кваліфікувати за ст. 111-1 КК України в умовах окупації та за ст. 111 КК України поза її межами.
Дата реєстрації
2026-06-29
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-29 / 2026-08-19
