Реєстраційний номер
0826U002957, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
11-08-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Інтеграція технологій Інтернету речей у бібліотечно-інформаційне виробництво
Здобувач
Борисов Олексій Олександрович,
Керівник Кобєлєв Олексій Миколайович
Опонент Варенко Володимир Михайлович
Опонент Кунанець Наталія Едуардівна
Рецензент Соляник Алла Анатоліївна
Рецензент Давидова Ірина Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківська державна академія культури
Опис
Дисертація присвячена обґрунтуванню комплексної стратегії інтеграції концепції Інтернету речей (IoT) у бібліотечно-інформаційне виробництво в умовах стрімкої цифрової трансформації галузі. У роботі, вперше на дисертаційному рівні, доведено своєчасність та нагальність впровадження IoT як потужної основи соціотехнічної парадигми розвитку інтелектуальної бібліотеки, яка закладається нині на перетині технічних, технологічних, організаційних, управлінських, інформаційних, аналітичних, сервісних, соціокомунікативних, культурологічних та людиноцентричних аспектів функціонування бібліотечно-інформаційної сфери діяльності.
Досягненню мети та виконанню завдань дослідження сприяло застосування комплексу наукових підходів: системного, соціально-комунікативного, культурологічного, інституційного; та методів: аналізу, синтезу, порівняння, бібліометричного аналізу, емпіричного дослідження (анкетного онлайн-опитування фахівців-практиків бібліотечної сфери України).
На основі бібліометричного аналізу доведено, що у світовій науковій літературі (джерела, проіндексовані в Scopus протягом 2010 - 2022 рр.) інтерес до концепції Інтернету речей постійно зростає. Однак проблематика застосування IoT в бібліотечній сфері діяльності розроблена недостатньо (лише 200 тематичних наукових публікацій із 124063). Зокрема, констатовано брак українських наукових
розвідок. Підкреслено, що у світовому науковому полі переважає технічний дискурс, тоді як для бібліотечно-інформаційного виробництва першочерговими є не технічні принципи локального впровадження та роботи технологій Інтернету речей, а те, які зміни вони спричиняють у доступі до знань, як трансформують досвід користувачів, який вплив здійснюють на організацію виробничих процесів та працю бібліотечного фахівця, в який спосіб корегують етичні норми роботи з інформацією та даними, якого нового змісту надають соціокомунікативній діяльності бібліотек.
Визначено, що логіка дослідження передбачає вивчення Інтернету речей як середовища, у якому фізичні об’єкти бібліотеки можуть бути включені в цифрову взаємодію. Водночас підкреслено, що дослідницька стратегія зміщує акцент з трактування суто інженерного характеру феномену Інтернету речей на гуманітарний та соціотехнічний ракурси реалізації бібліотечних IoT-інновацій.
Зокрема, у роботі розглянуто напрями, можливості, особливості та ризики формування адаптивного інтелектуального бібліотечного середовища; окреслено принципову зміну філософії взаємодії користувача з бібліотекою, її безбар’єрним простором, відкритими фондами, інклюзивною сервісною інфраструктурою; акцентовано на розгортанні багаторівневої моделі персоналізованого супроводу, ефективність якої вимірюється не технічними параметрами та функціональними показниками, а рівнем сервісу та якістю отриманого різноманітними користувацькими аудиторіями досвіду. Обґрунтовано, що концепція впровадження Інтернету речей в бібліотечно-інформаційне виробництво поєднує фізичний простір та об’єкти, документні фонди та цифрові ресурси, користувачів, бібліотечних фахівців, користувацьку поведінку, технологічні виробничі процеси, автоматизацію, моніторинг, аналітику й прогнозування. Доведено, що основними напрямами впровадження IoT в бібліотеках стають: інтеграція фізичного та цифрового
простору, управління фондами, забезпечення їх збереженості та захисту, оптимізація рутинних операцій, автоматизація та інтелектуалізація виробничих процесів, персоналізація сервісу, підвищення ресурсоефективності без втрати комфорту зі сторони бібліотечних кадрів та користувачів, розвиток проактивного аналітичного управління інфраструктурою, розгортання єдиної людиноцентричної
цифрової соціотехнічної екосистеми. Акцентовано, що впровадження IoT-технології набуває сенсу лише тоді, коли вона працює на людину: користувача, бібліотекаря, громаду, дослідника, студента, людину з інвалідністю тощо.
Проаналізовано практичний досвід українських і зарубіжних бібліотек. Встановлено, що найбільш поширеним напрямом IoT-інновацій є радіочастотна ідентифікація, яка використовується для обліку фондів, нвентаризації,
самообслуговування, контролю видачі й повернення документів, захисту та пошуку одиниць зберігання. Окрім цього, з’ясовано у бібліотеках використовуються сенсорні системи моніторингу інфраструктури, інтерактивна навігація фізичного простору, автоматизоване повернення й сортування документів, «розумні» робочі місця, рішення для енергозбереження, кліматконтролю, безпеки й організації комфортних колаборативних, інклюзивних та імерсивних форматів зонування середовища.
Дата реєстрації
2026-06-29
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-29 / 2026-09-13
