Дисертація доктора філософії. Тертичний Олексій Вікторович. Формування та функціонування ключових вербалізаторів правового сегмента картини світу (на матеріалі української, англійської та чеської мов)

Реєстраційний номер

0826U002974, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

16-07-2026

Статус

Наказ про видачу диплома

Назва роботи

Формування та функціонування ключових вербалізаторів правового сегмента картини світу (на матеріалі української, англійської та чеської мов)

Здобувач

Тертичний Олексій Вікторович,

Керівник Зимовець Галина Вікторівна
Опонент Вільчинська Тетяна Пилипівна
Опонент Приходько Ганна Іллівна
Рецензент Ажнюк Леся Вікторівна
Рецензент Скопненко Олександр Іванович

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні Національної академії наук України

Опис

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню формування та функціонування ключових вербалізаторів правового сегмента картини світу в українській, англійській та чеській мовах у діахронії. Праця виконана на перетині лінгвоконцептології та юрислінгвістики й спрямована на реконструкцію мовних механізмів, за допомогою яких у різних історичних періодах вербалізувалися правові уявлення, юридичні поняття, інститути, документи, процедури та статуси. Метою дослідження є реконструкція і моделювання процесів формування та функціонування юридичної лексики української, чеської та англійської мов як відображення правового сегмента мовних і концептуальних картин світу. Об’єктом аналізу є парадигматичний і синтагматичний матеріал, що репрезентує правові погляди та державно-правову ідеологію: лексика, сталі вислови й тексти. Хронологічні межі охоплюють період від давньоукраїнської, давньочеської та давньоанглійської мов до 1918 р., що дає змогу простежити саме формування правового сегмента картин світу трьох мов, тоді як новітній етап функціонування юридичної лексики залишено поза межами праці. Джерельну базу становлять юридичні, історичні та художні тексти. До аналізу залучено угоди Русі з Візантією, «Руську Правду», Литовський статут, Конституцію Пилипа Орлика, документи Центральної Ради та Гетьманату, Рожмберську книгу, Конституцію Чехо-Словаччини 1918 р., закони й міжнародні угоди давньоанглійських королів, англійський Білль про права 1688/1689 рр. та Конституцію США. Історичний матеріал представлено «Повістю врем’яних літ», Далимиловою хронікою та Хронікою Голіншеда, а художній — «Наталкою Полтавкою» І. Котляревського, «Кобзарем» Т. Шевченка, «Старовинними чеськими переказами» А. Їрасека та драмами В. Шекспіра. Етимологічний аналіз спирається на основні українські, чеські й англійські етимологічні джерела, зокрема словник за редакцією О. С. Мельничука, словник В. Махека та Online Etymology Dictionary. У роботі узагальнено досвід української, чеської та англомовної лінгвоконцептології, проаналізовано напрями української юрислінгвістики, сформовано термінологічний апарат із системою робочих визначень і обґрунтовано виокремлення юридичного аспекту лінгвоконцептології. Запропоновано модель формування та функціонування правового сегмента вербалізованої картини світу української мови як базової для дослідження у зіставленні з чеською та англійською мовами. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному діахронному моделюванні правового сегмента картин світу трьох мов і в зіставному описі ключових вербалізаторів правових концептів. Установлено, що в українській і чеській мовах номінації загальних правових понять, юридичних процедур, документів, статусів та органів значною мірою репрезентовані праслов’янською лексикою з властивими кожній мові семантичними й словотвірними варіантами. Її функціонування до ХХ ст. засвідчує тяглість правової мови та правової традиції в українському й чеському мовних просторах. Натомість в англійській мові давньоанглійська правова лексика прагерманського походження, зафіксована в законах і міжнародних угодах VI–XI ст., була значною мірою витіснена старофранцузькою лексикою латинського походження після нормандського завоювання 1066 р. Унаслідок цього в англійській правничій лексиці пізнішого періоду переважають одиниці романського походження. Лінгвоконцептологічна інтерпретація семантики правової лексики засвідчила, що юридичні найменування часто формувалися шляхом звуження значення лексем або коренів із ширшою семантикою. Це відповідає історичному процесові виокремлення юридичної мови із ширшого сакрального дискурсу, у якому сакральні, моральні та правові концепти ще не мали чіткого розмежування. Отримані результати уточнюють розуміння мовних аспектів державотворення, правогенези та спадкоємності юридичної традиції в Україні, Чехії, Великій Британії та США. Теоретичне значення праці полягає в розвитку лінгвоконцептології, юрислінгвістики та діахронного дослідження правової лексики. Практична цінність визначається можливістю використання результатів для моделювання правового сегмента української, чеської та англійської картин світу, поглиблення міжкультурної комунікації у сфері права, а також у викладанні лексикології, фразеології, історії мов, лінгвокультурології, лінгвофілософії, етнолінгвістики, юрислінгвістики, етнолінгвістики та правничих дисциплін.

Дата реєстрації

2026-06-30

Додано/оновлено в НРАТ

2026-06-30 / 2026-10-08