Реєстраційний номер
0826U002980, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
29-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Аксіологічні виміри лексики поетичних текстів воєнної доби (від 2014 року)
Здобувач
Гнатишева Ольга Олександрівна,
Керівник Піддубна Наталія Віталіївна
Опонент Ігнатьєва Світлана Євгенівна
Опонент Степаненко Микола Іванович
Рецензент Сазонова Ярослава Юріївна
Рецензент Олексенко Олена Андріївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Опис
У роботі досліджено аксіологічний потенціал мовних одиниць у сучасній поезії воєнної доби. Дисертація поєднує лінгвоаксіологічний і функційний підходи до вивчення цих одиниць, а також їхньої ролі у вербалізації позитивної чи негативної оцінки.
Актуальність теми дисертації пов’язана з відсутністю ґрунтовних робіт, які аналізують оцінний потенціал різноманітних лексичних одиниць на матеріалі поезії, що є відображенням подій російсько-української війни.
Проведено аналіз робіт провідних науковців у сфері лінгвоаксіології, таких як С. Алексенко, Т. Вільчинська, Е. Ґоца, О. Деркач, О. Едер, С. Ігнатьєва, Н. Карпенко, Н. Кондратенко, Т. Космеда, Т. Коць, О. Малярчук, М. Мілова, О. Олексенко, І. Онищенко, О. Отич, І. Павлова, О. Решетняк, Д. Рязанцева, Я. Сазонова, В. Сліпецька, М. Степаненко, В. Шидловська, І. Шкіцька, І. Фесенко, О. Халіман, О. Яшенкова та ін.
Наукова новизна роботи полягає в детальному розгляді засобів оцінності в текстах сучасної воєнної поезії, проведенні їхньої типізації та визначенні способів вербалізації оцінності в поетичному мовленні.
У першому розділі розглянуто методологічні основи дослідження, визначено основні терміни (оцінність, оцінка, конотація, шкала оцінки). Проаналізовані погляди різних науковців на типологізацію оцінних значень і способи їхнього вираження лінгвальними та позалінгвальними засобами. З’ясоване спільне й відмінне між категорією оцінки та категоріями експресивності, емоційності, емотивності й модальності. Досліджено лінгвістичний статус категорії оцінки в українській мові, її еволюцію та основні етапи формування поняття оцінності, а також зв’язок з іншими науками, які розглядають аксіологію як окремий розділ знань (філософія, психологія, педагогіка та ін.). Установлено, що оцінка є категорією універсальною, яка має прагматичну спрямованість і відображає суб’єктивний людський досвід оцінювання, але в той же час ґрунтується на історичному й соціокультурному контекстах. Для опису оцінних значень доцільно використовувати шкалу оцінювання «добре – нейтрально – погано». Оцінка тісно пов’язана з такими мовними категоріями, як експресивність, емоційність, тональність і модальність, але не дорівнює жодному з них.
У другому розділі увагу присвячено аналізу мовленнєвого потенціалу лексичних засобів вираження оцінності та їхній номінативно-акcіологійній парадигмі. Досліджено їхні функції в художньому дискурсі поетичного тексту. Установлено, що в поезіях воєнної доби активно використовується великий спектр лексем із негативною та позитивною оцінністю в понятійному ядрі. Значну частку оцінної лексики складають лексеми на позначення учасників бойових дій. З’ясовано оцінну роль традиційних символем-рослин та символем-тварин, яка завжди має амбівалентну природу, а також набутих ними новітніх авторських конотацій, що пов’язані з предметами і явищами сучасної воєнної доби. Проаналізовано процес зміни оцінності темпоральних виразів з нейтральної на негативну. Установлено, що темпоральні лексеми часто мають актуалізовану сему ‘зупинитися’. Розглянуто типові бінарні опозиції, які представлені в поезіях для створення експресивного контрасту «свій / чужий».
Третій розділ присвячено оцінному потенціалу тропеїстичних засобів. З’ясовано роль епітетів, метафор і порівнянь у процесі вербалізації оцінності в поезіях воєнної доби. Приділено окрему увагу вживанню кольористичних епітетів, а також уособленню як особливому виду метафоризації. Установлено, що в сучасній поезії воєнної доби широко використовуються хроматичні й ахроматичні кольористичні лексеми, які вербалізують різні полюси оцінки. Важливу роль у зображенні антропогенних руйнувань відіграють метафоричні моделі з негативною оцінністю, а також уособлення. Проаналізовано оцінний потенціал інтертекстуальних алюзій як нетрадиційних засобів виразного мовлення, що за своїми значеннями наближаються до метафор, джерела яких складають як твори класичних українських поетів, так і лірика поезій сучасної доби.
Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в можливості використання його результатів у викладанні української мови, зокрема в курсах з лексикології та стилістики.
Особистий внесок здобувача полягає в спробі виокремити й комплексно описати оцінну спроможність мовних одиниць у художньому дискурсі сучасної воєнної поезії.
Перспективним видається дослідження аксіологічного потенціалу інших лексичних одиниць у поезіях воєнної доби з огляду на їхній оцінний потенціал.
Дата реєстрації
2026-06-30
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-30 / 2026-07-09
