Реєстраційний номер
0826U003010, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
14-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Грошовий обіг на території Сіверщини в другій половині XVII–XVIII ст.: краєзнавчий аспект.
Здобувач
Клюєв Андрій Миколайович,
Керівник Чумаченко Олена Анатоліївна
Опонент Бойко-Гагарін Андрій Сергійович
Опонент Потильчак Олександр Валентинович
Рецензент Крижанівський Віталій Михайлович
Рецензент Прокопчук Віктор Степанович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка
Опис
У дисертаційній роботі здійснено комплексне історико-нумізматичне дослідження грошового обігу на території історичної Сіверщини другої половини XVII–XVIII ст. із використанням краєзнавчого підходу. Робота поєднує аналіз нумізматичних матеріалів, монетних скарбів, поодиноких знахідок, архівних документів і писемних джерел, що дало змогу реконструювати регіональні особливості функціонування грошового ринку.
У центрі дослідження перебувають склад монетної маси, топографія монетних скарбів, еволюція систем грошової лічби, термінологія грошових одиниць та особливості функціонування локальних центрів грошового обігу – Глухова, Чернігова, Ніжина, Кролевця та Батурина. Особливу увагу приділено ролі Глухова як адміністративного і фінансового центру Гетьманщини.
Доведено, що Сіверщина була важливою контактною зоною між українськими землями, Московським царством і Річчю Посполитою, що визначило багатокомпонентний характер її монетного обігу. У регіоні тривалий час співіснували західноєвропейські монети, польські номінали та російські рублі, копійки й мідні гроші.
Встановлено, що у 1648–1782 рр. відбулася поступова трансформація грошової системи: від домінування західноєвропейських і польських номіналів до утвердження російської монетної системи. Цей процес супроводжувався змінами у структурі монетної маси, ціновій політиці та системах грошової лічби.
Актуальність дослідження зумовлена тим, що грошовий обіг є одним із ключових індикаторів економічного розвитку регіону, відображає рівень товарно-грошових відносин, торговельних зв’язків, ремесел і сільського господарства. Гроші виступають важливим історичним джерелом для вивчення економічних, соціальних і політичних процесів.
Наукова актуальність посилюється недостатнім рівнем розробленості теми. Попри значну кількість праць із історії грошового обігу України ранньомодерного часу, комплексні регіональні дослідження Сіверщини практично відсутні.
Установлено важливу роль торговельних шляхів, ярмарків, купецтва та локальних фінансових інституцій у циркуляції монетної маси. Значну увагу приділено ярмарковій торгівлі як одному з ключових механізмів формування регіонального грошового ринку.
Проаналізовано структуру монетної маси та її динаміку. Показано поступове витіснення якісної срібної монети, зростання ролі мідних грошей і фальсифікатів, що було пов’язано з розвитком торгівлі та впливом державної фінансової політики.
З’ясовано, що набуття Глуховом статусу столиці Гетьманщини у 1708 р. суттєво вплинуло на характер грошового обігу. Простежено поступове витіснення традиційних європейських номіналів імперськими монетними стандартами при тривалому збереженні локальних практик використання грошей.
Уперше:
– систематизовано комплекс нумізматичних матеріалів із території Сіверщини, що включає 163 скарбові комплекси та поодинокі монетні знахідки XVII–XVIII ст.;
– реконструйовано структуру монетного обігу за етапами 1648–1708 та 1708–1782 рр.;
– виявлено регіональні особливості трансформації грошового обігу Сіверщини;
– простежено зміни систем грошової лічби населення;
– встановлено вплив адміністративного статусу Глухова на структуру монетного обігу;
– уточнено топографію монетних знахідок.
Дістало подальшого розвитку:
– дослідження регіональних особливостей грошового обігу Гетьманщини;
– вивчення ролі нумізматичних джерел у реконструкції соціально-економічних процесів;
– аналіз впливу державної фінансової політики на локальні практики грошового використання.
Удосконалено:
– підходи до аналізу скарбових комплексів;
– методику поєднання статистичного аналізу нумізматичних матеріалів із писемними джерелами;
– інтерпретацію трансформації грошового обігу Сіверщини в умовах інтеграції до Російської імперії.
Обґрунтовано, що грошовий обіг Сіверщини відображав складні процеси економічної інтеграції, які поєднували уніфікацію фінансової системи зі збереженням локальних традицій.
Практичне значення результатів полягає у можливості використання їх для реконструкції економічних процесів на території Сіверщини другої половини XVII–XVIII ст., підготовки узагальнювальних праць, розроблення навчальних курсів з історії України, економічної історії та нумізматики, створення регіональних каталогів і використання у музейній діяльності.
Дата реєстрації
2026-07-01
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-01 / 2026-08-19
