Реєстраційний номер
0826U003180, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
02-07-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Практика ЄСПЛ як джерело земельного права України
Здобувач
Палійчук Володимир Богданович,
Керівник Костяшкін Іван Олександрович
Опонент Коваленко Тетяна Олександрівна
Опонент Ігнатенко Ірина Володимирівна
Рецензент Анікіна Галина Володимирівна
Рецензент Іваницький Андрій Миронович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова
Опис
Дисертація є першим в Україні комплексним науковим дослідженням практики Європейського суду з прав людини як джерела земельного права України, у межах якої розроблено і сформульовано нові наукові висновки та практичні пропозиції щодо удосконалення національного законодавства з метою підвищення ефективності захисту земельних прав в Україні.
Актуальність теми дослідження обґрунтовується недостатнім доктринальним вивченням цього правового механізму, який визнаний Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» джерелом земельного права. Частота звернень із скаргами проти України до ЄСПЛ, а також вплив його правових позицій на фундаментальні для земельного права питання підкреслює актуальність теми дисертації.
За результатами проведеного аналізу удосконалено визначення поняття «джерело земельного права» у формально-юридичному сенсі як офіційної форми зовнішнього вираження правових норм (загальнообов’язкових правил поведінки), що регулюють суспільні відносини щодо володіння, користування, розпорядження, управління і охорони земель.
Доведено правову природу практики Європейського суду з прав людини як джерела земельного права України. Обґрунтовано, що практика ЄСПЛ має прецедентну правову природу як джерело земельного права, зважаючи на її нормотворчий характер, наднаціонально-ієрархічну роль Європейського суду з прав людини, законодавчий обов’язок використовувати практику як джерело права, наявність аналога ratio decidendi у рішеннях та ухвалах ЄСПЛ, а також стабільність та передбачуваність практики. З урахуванням цього запропоновано авторське визначення практики ЄСПЛ як джерела земельного права України, а саме: створюваний наднаціональною судовою установою в процесі тлумачення Конвенції інтерпретаційно-правовий прецедент, що є обов'язковим для використання при регулюванні земельних правовідносин та вирішенні земельних спорів в Україні.
Доведено, що практика Європейського суду з прав людини включає в себе усі рішення та ухвали ЄСПЛ як у справах проти України, так і проти інших держав. Привернуто увагу до недоліків законодавства у цьому контексті та запропоновано внести відповідні зміни до ст. 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Обґрунтовано, що практика ЄСПЛ має пов’язану правову природу з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд з прав людини у своїх правових позиціях розвиває загальні принципи Конвенції та встановлює нові правила та правові принципи, яких повинні дотримуватись учасники земельних правовідносин. Зважаючи на встановлений в Україні примат міжнародного права над національним законодавством та взаємодоповнюючу правову природу Конвенції та практики Європейського суду з прав людини, практика займає те ж місце у ієрархії джерел земельного права України, що й Конвенція. Саме тому практика ЄСПЛ має нижчу юридичну силу, аніж Конституція України, але вищу за закони та інші нормативно-правові акти.
У науковій роботі досліджено правову природу консультативних висновків Європейського суду з прав людини, а також обґрунтовано необхідність застосування цього механізму при вирішенні земельних спорів. Зважаючи на те, що у межах консультативних висновків ЄСПЛ не встановлює наявність чи відсутність порушення Конвенції, а також на відносно невелику кількість консультативних висновків та відсутність у них обов’язкової правової сили, запропоновано, що консультативні висновки не є джерелом права, але вітчизняні суди повинні враховувати їх при вирішенні питань, що виникли у зв'язку із правами, гарантованими Конвенцією.
Дата реєстрації
2026-07-08
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-08 / 2026-07-09
