Реєстраційний номер
0826U003185, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
24-08-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Оптимізація діагностики та моніторингу серцево-судинних порушень у дітей з постковідним синдромом
Здобувач
Лямцева Олена Валентинівна,
Керівник Недельська Світлана Миколаївна
Опонент Богмат Людмила Феодосіївна
Опонент Крючко Тетяна Олександрівна
Рецензент Колесник Михайло Юрійович
Рецензент Усачова Олена Віталіївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Запорізький державний медико-фармацевтичний університет
Опис
Дисертаційна робота присвячена оптимізації діагностики, моніторингу серцево-судинних порушень у дітей з постковідним синдромом 5-12 років на підставі вивчення особливостей перебігу мультисистемного запального (МЗС) та Long-COVID синдромів, дослідження динаміки змін лабораторних та інструментальних показників.
У роботі наведені дані обстеження 80 дітей з постковідним синдромом, яких було розподілено на підгрупи за тяжкістю перебігу захворювання згідно діагностичних критеріїв: 25 дітей до I підгрупи (МЗС) та 55 дітей – до II (Long-COVID). Групу контролю склали 30 умовно здорових дітей, які були репрезентативні за віком.
За результатами клінічного обстеження дітей із постковідним синдромом було встановлено, що для даної категорії пацієнтів характерний полісистемний характер клінічних проявів із залученням загальноінфекційної, респіраторної, гастроінтестинальної, нервової та серцево-судинної систем. Встановлено, що найчастішими клінічними симптомами у дітей з постковідним синдромом були лихоманка, яка реєструвалася у 96,3 % випадків, порушення сну — у 65,0 %, утруднення дихання — у 65,0 %, біль у животі — у 58,75 %, зниження концентрації уваги — у 57,5 %, головний біль — у 51,25 %, кашель — у 48,75 % та нудота — у 46,25 % дітей. Виявлено, що в структурі постковідного синдрому переважав перебіг середнього ступеня тяжкості, який діагностовано у 68,75 % дітей, тоді як важкий перебіг встановлено у 31,25 % випадків, що свідчить про клінічну неоднорідність досліджуваного стану.
Наукова новизна дослідження. За допомогою комплексного обстеження визначено частоту і виразність проявів порушень серцево-судинної системи у дітей з постковідним синдромом. Встановлено статистично достовірний зв'язок між тяжкістю перенесеного захворювання, та рівнем маркерів запалення та ступенем ураження серцево-судинної системи. Поглиблено наукові дані стосовно особливостей перебігу постковідного синдрому у дітей 5-12 років з детальним вивченням ураження органів та систем, в тому числі серцево-судинної системи. Детальніше вивчено зміни ехокардіографічних параметрів у дітей з постковідним синдромом. Поглиблено вивчено наявність змін специфічного маркеру ураження кардіоміоцитів – NT-proBNP та маркеру порушення системи коагуляції – D-димеру. Встановлено регулярність, спектр та доцільність тривалого спостереження дітей з постковідним синдромом. Розроблено рекомендації ведення дітей з виявленими проявами порушень роботи серцево-судинної системи для корекції загального стану дітей з постковідним синдромом.
Практичне значення отриманих результатів. З метою удосконалення діагностики віддалених наслідків перенесеної коронавірусної інфекції викликаної SARS-CoV-2 у пацієнтів дитячого віку запропоновано оптимізований алгоритм діагностики, який базується на використанні лабораторних та інструментальних методах досліджень серцево-судинної системи. Визначено клінічні варіанти перебігу постковідного синдрому у дітей вікової категорії 5-12 років.
Розроблено спосіб прогнозування розвитку важкого перебігу постковідного синдрому з ураженням серцево-судинної системи у дітей 5-12 років шляхом створення ROC-кривої показників тяжкості захворювання, ехокардіографічних показників Speckle-tracking, рівнів D-димеру, NT-proBNP та IgG до SARS-CoV-2.
Створено та впроваджено алгоритм спостереження пацієнтів 5-12 років з постковідним синдромом.
Дата реєстрації
2026-07-08
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-08 / 2026-08-24
