Дисертація доктора філософії. Самолюк Олександр Васильович. Механізми державного регулювання розвитку житлового будівництва в Україні

Реєстраційний номер

0826U003239, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

28-08-2026

Статус

Наказ про видачу диплома

Назва роботи

Механізми державного регулювання розвитку житлового будівництва в Україні

Здобувач

Самолюк Олександр Васильович,

Керівник Олійник Наталія Іванівна
Опонент Марушева Олександра Анатоліївна
Опонент Драган Ірина Василівна
Опонент Дацій Олександр Іванович
Рецензент Мороз Володимир Васильович

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Державний заклад вищої освіти "Університет менеджменту освіти"

Опис

У дисертації вирішено актуальне наукове завдання, яке полягає в отриманні нових науково обґрунтованих результатів у галузі знань 28 «Публічне управління та адміністрування» щодо удосконалення механізмів державного регулювання розвитку житлового будівництва в Україні на основі новітніх теоретико-методологічних підходів, європейських стандартів і світових тенденцій у житловому будівництві з метою забезпечення доступності житла, розвитку орендного сектору та впровадження фінансово кредитних механізмів як ключових інструментів реалізації державної житлової політики. Наукова новизна одержаних результатів полягає в отриманні нових науково обґрунтованих результатів, які вирішують конкретне наукове завдання – удосконалення механізмів державного регулювання розвитку житлового будівництва в Україні з урахуванням новітніх теоретикометодологічних підходів, європейських стандартів та новітніх світових тенденцій щодо регулювання розвитку житлового будівництва. Найбільш вагомими науковими результатами дисертації є такі: уперше: - розроблено концептуальну модель системного державного регулювання житлового будівництва, що включає такі взаємопов’язані елементи: «зовнішні та внутрішні умови – суб’єкти – ресурси – механізми – результати – ефекти – зворотний зв’язок», яка формує методологічну основу для модернізації державної житлової політики України, забезпечуючи її адаптивність, результативність та орієнтацію на досягнення соціально економічних ефектів у контексті післявоєнного відновлення та сталого розвитку; - розроблено підхід до практичної реалізації принципів державного регулювання житлового будівництва в Україні (прозорість; рівність; соціальна спрямованість; циклічність; безпека та якість; сталість та енергоефективність; інклюзивність), що представлений комплексом взаємопов’язаних обґрунтованих форм та інструментів реалізації, очікувані соціально економічні ефекти відповідно до кожного з принципів; удосконалено: - модель концептуального підходу до впровадження механізмів щодо удосконалення державного регулювання у сфері житлового будівництва, що охоплює змістові особливості, інструменти, методи та очікувані результати від упровадження комплексу механізмів (нормативно-правових, організаційних, фінансових, інституційних та соціально-стимулюючих); дана модель, на відміну від існуючих підходів, дозволяє інтерпретувати державне втручання у сферу житлового будівництва як багатовимірну систему, забезпечує комплексність і системність регулювання, створює умови для поєднання соціальних та економічних цілей, гармонізації національних механізмів із європейськими практиками та підвищення стійкості житлового сектору до зовнішніх і внутрішніх ризиків; - теоретичні положення щодо визначення ролі держави як координатора у сфері житлового будівництва, що забезпечує багаторівневу взаємодію між органами влади, забудовниками, фінансовими установами та громадянами; на відміну від традиційного вертикального підходу до регулювання пропонується зміщення фокусу на налагодження партнерських вертикально-горизонтальних відносин як потенційно найбільш ефективних згідно із зарубіжним досвідом; - концептуальне обґрунтування ролі комунальної інфраструктури як системоутворювального фактора розвитку житлового будівництва, що на відміну від існуючих підходів, визначає не лише технічні умови забудови, а й економічні, соціальні та просторові параметри функціонування житлового сектору; - теоретичні положення щодо аргументації взаємозв’язку між розвитком інженерно-комунальної інфраструктури та параметрами житлового будівництва, зокрема його вартістю, доступністю та інвестиційною привабливістю територій; відмінною особливістю даного взаємозв’язку є його об’єктність, необхідність урахування при визначенні інтегрованих механізмів державного регулювання житлового будівництва.

Дата реєстрації

2026-07-09

Додано/оновлено в НРАТ

2026-07-09 / 2026-09-24