Реєстраційний номер
0826U003272, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
01-08-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Економічне стимулювання підвищення лісистості територіальних громад для досягнення цілей сталого розвитку
Здобувач
Богдан Яніна Анатоліївна,
Керівник Опенько Іван Анатолійович
Опонент Капінос Наталія Олександрівна
Опонент Дубас Ростислав Григорович
Опонент Височанська Марія Ярославівна
Рецензент Голян Василь Анатолійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Опис
Дослідження присвячене розробленню та обґрунтуванню механізму економічного стимулювання підвищення лісистості територіальних громад в Україні з метою досягнення екологічно обґрунтованих показників та цілей сталого розвитку. Актуальність роботи обумовлена необхідністю подолання дисбалансу земельного фонду, високою часткою деградованих та малопродуктивних земель, а також відсутністю ефективних економічних інструментів, що заохочували б громади та приватних власників до лісорозведення. Актуальність теми критично зросла внаслідок необхідності подолання значних втрат лісового фонду, які включають зменшення площі лісів у постійному користуванні на понад 682,65 тис. га після 2022 року та катастрофічне пошкодження понад 150 тис. га лісів до 2024 року. Це вимагає негайного переходу від вузько-економічної моделі лісокористування до комплексного екосистемного підходу, що інтегрує економічні, соціальні та екологічні функції лісів, включаючи критично важливу оцінку вартості екосистемних послуг.
Проведений аналіз встановив, що для досягнення оптимальних екологічно обґрунтованих рівнів лісистості в Україні необхідно збільшити лісовий покрив у середньому на 3,7 % у Степовій зоні, на 5,0 % у Лісостеповій зоні та на 5,2 % у Поліській зоні. Реалізація цієї мети вимагає залучення значних площ земель, що перебувають у комунальній та приватній власності.
Прогнозні розрахунки, підтверджені аналізом динаміки лісистості (до 2022 року), свідчать про можливість досягнення цільового показника 18 % до 2035 року (відповідно до Державної стратегії), але лише за умови активного впровадження економічного стимулювання. Встановлено, що загальний резерв для збільшення лісистості становить понад 3 млн га, формуючись переважно за рахунок деградованих і малопродуктивних земель (понад 1 млн га) та самозалісених територій (понад 2 млн га), з найбільшою концентрацією останніх у Житомирській, Харківській та Чернігівській областях. Доведено, що самозалісення є найбільш економічно вигідним та екологічно стійким шляхом.
Проведено аналіз економічної доцільності підвищення рівня лісистості, особливо за рахунок трансформації сільськогосподарських земель у лісові. На прикладі Калинівської територіальної громади (Лісостеп) було здійснено порівняльний розрахунок довгострокової ефективності. Встановлено, що потенційні доходи від ведення низькорентабельного сільського господарства протягом 100-річного періоду становлять від 2,8 до 4,4 млн грн/га. Водночас, дохід від реалізації стиглої деревини дуба звичайного прогнозується на рівні близько 6,0 млн грн/га. Це підтверджує, що в довгостроковій перспективі лісове господарство суттєво переважає низькорентабельне аграрне використання деградованих земель.
На основі цих розрахунків, прогнозований економічний ефект для Калинівської територіальної громади від залісення 236,16 га деградованих земель становить від 380,8 до 774,2 млн грн за 100-річний період, що свідчить про капіталізацію лісових активів як економічну основу для фінансової стійкості громади. Окремо зазначено, що для самозалісених земель (на прикладі Прилісненської та Семидубської територіальних громад), будь-який потенційний дохід від лісогосподарської діяльності є вигіднішим варіантом, ніж нульова продуктивність від ведення сільського господарства на занедбаних малопродуктивних чи деградованих ділянках.
Ключовим викликом є фінансовий дефіцит для покриття витрат на залісення. Аналіз показав, що питомі витрати на створення 1 га лісу складають 165303 грн/га для дуба звичайного та 135303 грн/га для сосни звичайної. На противагу цьому, середній обсяг фінансування, спрямований на ведення лісового господарства по підприємствах Держлісагентства, становив у 2022 році лише 1473 грн/га. Це формує критичну негативну різницю між фінансуванням та фактичною вартістю заліснення, що унеможливлює масове залісення без зовнішніх стимулюючих механізмів.
Для подолання цього дефіциту та заохочення суб’єктів господарювання було обґрунтовано необхідність впровадження механізму економічного стимулювання.
Особливе місце відведено розробленню інноваційної моделі оренди з натуральною компенсацією (компенсаційна модель), спрямованої на стимулювання приватних власників малих паїв. Встановлено, що натуральна компенсація у вигляді забезпечення паливом для опалення є сильнішим стимулом, ніж грошова орендна плата. Розрахунки показали, що річна вартість опалення типового будинку площею 100 м2 становить близько 32000 грн/рік. Ця сума суттєво перевищує середній діапазон ринкової грошової орендної плати за 1 га сільськогосподарських земель (590,8 до 3863,3 грн/га), що робить пропозицію економічно привабливою, особливо для власників малих ділянок. Для забезпечення конкурентоспроможності натуральна компенсація має бути встановлена на рівні, що перевищує максимальну ринкову орендну плату на 15–25 %.
Дата реєстрації
2026-07-09
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-09 / 2026-07-09
