Реєстраційний номер
0826U003273, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
02-09-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Розвиток механізмів публічного управління у сфері охорони здоров'я у контексті забезпечення національної безпеки
Здобувач
Сербин Андрій Володимирович,
Керівник Сімак Сергій Васильович
Опонент Дацій Надія Василівна
Опонент Жовнірчик Ярослав Федорович
Опонент Яровой Тихон Сергійович
Рецензент Клименко Олена Вікторівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського
Опис
У дисертації вирішене актуальне наукове завдання, що полягає у науковому обґрунтуванні пріоритетних напрямів розвитку та розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів публічного управління у сфері охорони здоров'я у контексті забезпечення національної безпеки.
У дисертаційному дослідженні вперше запропоновано комплексну модель удосконалення механізмів публічного управління у сфері охорони здоров'я у контексті забезпечення національної безпеки, метою реалізації якої є забезпечення ефективного, скоординованого та стійкого функціонування системи охорони здоров’я шляхом інтеграції нормативно-правового, організаційного, фінансово-економічного, інформаційно-технічного та кадрового механізмів задля того. щоб підвищити управлінську спроможність, адаптивність та здатність до реагування на сукупність сучасних викликів, зокрема воєнних, епідемічних та гібридних, що зміцнить національну безпеку України, що пропонується досягнути шляхом оптимізації нормативно-правового, організаційного, фінансово-економічного, інформаційно-технічного та кадрового механізмів, а очікуваним результатом є стійка, керована та безпеково орієнтована система охорони здоров’я, здатна ефективно реагувати на кризові й воєнні загрози, забезпечувати безперервність медичної допомоги та робити внесок у зміцнення національної безпеки України.
У дисертації удосконалено теоретичний підхід до розуміння сутності поняття «механізм публічного управління у сфері охорони здоров’я», під яким запропоновано розуміти структурно організовану, взаємопов’язану сукупність інструментів і процедур, серед яких основними є нормативно-правові, організаційно-інституційні, фінансово-економічні, інформаційно-технічні та кадрові елементи, що використовуються органами публічної влади у взаємодії з суб’єктами приватного сектору, громадянського суспільства та міжнародними партнерами, за допомогою яких відбувається формування, реалізація, координація та коригування державної політики у сфері охорони здоров’я, гарантується доступність й якість медичної допомоги, захищаються права пацієнтів і медичних працівників, підвищується спроможність системи охорони здоров’я до запобігання, реагування та відновлення в умовах кризових, воєнних, епідеміологічних і техногенних загроз, а також зміцнюються біологічна, соціальна та демографічна складові національної безпеки держави.
Запропоновано перелік пропозицій для України щодо імплементації найкращого зарубіжного досвіду у сфері охорони здоров’я, у контексті чого запропоновано: запровадити стабільну багатоканальну модель фінансування охорони здоров’я, поєднуючи бюджетні, страхові і приватні джерела з метою підвищення фінансової стійкості системи (впровадження загальнообов’язкового медичного страхування; запровадження єдиного державного закупівельника медичних послуг; податкові стимули для добровільного медичного страхування; чітке нормативне розмежування джерел фінансування) (Німеччина, Франція); реалізувати принцип «гроші слідують за пацієнтом» на всіх рівнях медичної допомоги для того, щоб більш ефективно використовувати фінансові ресурси та якість послуг (контрактування надавачів медичних послуг за результатами діяльності; впровадження DRG-тарифів для стаціонарної допомоги; розвиток системи електронних направлень; вільний вибір лікаря та медичного закладу) (Великобританія, Нідерланди); впровадити дієві механізми оцінювання якості медичних послуг та результатів лікування, використовуючи національні стандарти і клінічні протоколи (створення національної системи індикаторів якості медичної допомоги; регулярний медичний аудит; запровадження клінічних маршрутів пацієнта) (Швеція, Норвегія); розвивати конкуренцію між надавачами медичних послуг за умови збереження державного контролю за такими критеріями, як доступність та якість медичної допомоги (допуск приватних і комунальних закладів до державного фінансування на рівних умовах; антимонопольний контроль; прозорі правила укладання контрактів; публічне рейтингування медичних закладів) (Нідерланди); цифровізувати систему охорони здоров’я, зокрема розширити електронні медичні записи, телемедицину та цифрові сервіси для взаємодії пацієнтів і лікарів (розвиток телемедичних консультацій у сільських і прифронтових регіонах; використання аналітики медичних даних) (Естонія, Данія) та ін.
Ключові слова: публічне управління, система публічного управління, механізми публічного управління, здоров’я, охорона здоров’я, публічне управління у сфері охорони здоров’я, національна безпека, цифрова трансформація охорони здоров’я.
Дата реєстрації
2026-07-09
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-09 / 2026-07-09
