Реєстраційний номер
0826U003284, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
14-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Уніфікована терапія хворих на екзему з урахуванням активності ферментної ланки антиоксидантної протекції, стану імунної системи та клінічного перебігу дерматозу
Здобувач
Хвайлех Махмуд Халед Мустафа __,
Керівник Пушкаренко Сергій Вікторович
Опонент Дащук Андрій Михайлович
Опонент Александрук Олександр Дмитрович
Рецензент Михалко Ярослав Омелянович
Рецензент Чубірко Ксенія Іванівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний унiверситет"
Опис
Дисертація присвячена дослідженню стану системного імунітету, ферментної ланки антиоксидантного захисту у хворих на екзему та розробці уніфікованого підходу до лікування таких пацієнтів.
Зміни стану клітинної ланки системного імунітету у хворих на екзему мають споріднений, але, в той же час, лабільний характер, що залежить від ґенезу патологічного процесу, виразності запальних явищ і тривалості останньої клінічної ремісії. Зокрема, при істинній та інфекційній (мікробній) формах дерматозу, хронічному перебігу реєструється пригнічення регуляторного (CD4+), інтактність цитотоксичного (CD8+) компонентів, котрі поєднуються зі зменшенням вмісту клітин, що реалізують антитілопродукцію (CD22+). Підвищення рівнів CD16+ може служити свідченням перерозподілу цитотоксичної активності між гетерогенними клітинами, а зростання кількості CD95+ відображає індукцію інтоксикаційних явищ. Зменшення вмісту CD8+ при гострому та підгострому перебігах дерматозу свідчить про поглиблені розлади цитотоксичності.
У якості засобів, коригуючи стан імунної системи, ферментної ланки АОЗ і усуваючи клінічні прояви екземи застосовані PRP-терапія та такролімус («Протопік»). З метою з’ясування ступеня іх впливу на перебіг дерматозу проведений аналіз доцільності їх призначення у порівнянні з ефективністю стандартизованого лікування. Тому, усі спостерігаємо хворі були розподілені на 2 групи (порівняльну та основну), в яких спів ставимо представлений клінічний перебіг екземи. Першу групу утворили 53 пацієнта (16 – з істинною, 25 – з інфекційною (мікробною) та 12 – з інфекційною (мікотичною) формами дерматозу. Вони отримували стандартизовану терапію згідно інструктивно-методичних рекомендацій (гіпосенсибілізуючі та седативні засоби, глюкозамінілмурамілдипептид, місцево – примочки, мометазону фуроат, бетаметазону дипропіонат і гентаміцину сульфат, триамцинолону ацетоні і мірамістин. Відмічено, що у хворих на екзему групи порівняння відбувається певна, але недостатня корекція стану клінічної ланки системного імунітету. Зокрема, вірогідно зростають рівні CD3+, CD4+, CD22+ на фоні зменшення вмісту CD16+ і CD95+ целюлярних елементів. Однак, значення цих показників залишаються поза межами контрольних коливань. Кількість CD8+ клітин у пацієнтів з істинною та інфекційною (мікробною) формами дерматозу залишається у діапазоні референтних відхилень, а при інфекційній (мікотичній) екземі вірогідно збільшується до контрольних значень. Також доведено, що стандартизована терапія не володіє цілеспрямованою коригуючою дією на цитокінову активність, рівні Ig, ЦІК. Констатований також недосить акцентований вплив на вміст аутоантитіл до ТПО та ТГ. Стан ферментної ланки АОЗ у цього контингенту хворих підлягав досить лабільній корекції. Зокрема, активність КТ зберігала контрольні значення при істинній екземі та вірогідно зростала до референтних коливань при інфекційній (мікробній) формі дерматозу. Однак, при інфекційній (мікотичній) формі її вірогідне збільшення все-таки не дозволяло ферментному потенціалу увійти у межі контрольних відхилень. Аналогічним чином зростала активність ГП при істинній та інфекційній (мікотичній) екземі при збереженні фізіологічних значень – при інфекційній (мікробній). Активність СОД не підлягала вірогідній корекції, незалежно від клінічного перебігу дерматозу.
Дата реєстрації
2026-07-09
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-09 / 2026-08-18
