Реєстраційний номер
0826U003304, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
21-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Стратегія відновлення соціально-економічної активності міжнародних логістичних процесів в Україні в контексті національної безпеки
Здобувач
Гупало Володимир Володимирович,
Керівник Павлова Олена Миколаївна
Опонент Городецька Тетяна Едуардівна
Опонент Ткаченко Алла Михайлівна
Рецензент Волинець Ірина Григорівна
Рецензент Садовська Ірина Борисівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Волинський національний університет імені Лесі Українки
Опис
Дисертаційну роботу присвячено обґрунтуванню концептуальних положень і розробленню стратегічних засад відновлення соціально-економічної активності міжнародних логістичних процесів в Україні з урахуванням безпекових викликів, структурних трансформацій глобальних ланцюгів постачання та необхідності підвищення рівня національної безпеки в умовах післявоєнного відновлення. У межах теоретико-методологічного аналізу досліджено еволюцію міжнародної логістики, яка в умовах соціально-економічної турбулентності трансформувалася з допоміжної підсистеми руху матеріальних потоків у самостійний стратегічний чинник формування конкурентоспроможності національних економік та стійкості ланцюгів постачання. Визначено роль соціально-економічної активності як економічної категорії та доведено, що логістичні системи виступають не лише інструментом її обслуговування, а й самостійним фактором стимулювання ринків. Розвинено теоретичні положення щодо безпекового виміру логістичної спроможності держави, яка трактується як інтегральна здатність національної логістичної системи забезпечувати стабільне функціонування економічних, соціальних, гуманітарних та оборонних процесів у штатному й кризовому режимах.
У ході дослідження сучасного стану міжнародних логістичних процесів в Україні в умовах посилення воєнних загроз виявлено докорінну трансформацію географії транспортних коридорів. Доведено, що традиційні маршрути через чорноморські порти та транзитні напрями через країни-агресори втратили домінуюче значення, тоді як пріоритет набули інтегровані в європейську мережу TEN-T транспортні осі «захід–схід» і «північ–південь». Систематизовано ключові військово-політичні, інфраструктурні та економічні ризики дестабілізації логістики, а також обґрунтовано значущість міжнародного партнерства, зокрема ініціативи «Шляхи солідарності», транскордонної інтеграції та гармонізації митних процедур для підтримки життєздатності держави.
У роботі сформовано комплексний соціально-економічний механізм відновлення логістичних процесів у системі національної безпеки. Визначено стратегічні пріоритети державної логістичної політики та систематизовано ринкові інструменти (організаційно-управлінські, інституційні, фінансово-економічні, технологічні та інфраструктурні) для оптимізації ланцюгів постачання та зниження трансакційних витрат. На основі теорії нелінійної динаміки та концепції складних адаптивних систем обґрунтовано закономірності трансформації логістичних мереж через категорії атрактора, біфуркації та самоорганізації під впливом зовнішніх шоків.
Для практичного оцінювання вразливості системи запропоновано методичний підхід до визначення рівня концентрації та диверсифікації логістичних потоків із використанням модифікованого індексу Герфіндаля–Гіршмана, що підтвердило ризикованість надмірної концентрації маршрутів в умовах війни. Обґрунтовано інтеграційний та безпековий виміри логістики як основи життєзабезпечення суспільства та розкрито критичну роль цифрових технологій, таких як супутниковий моніторинг, геоінформаційні системи, цифрові двійники та прогнозна аналітика, у підвищенні адаптивності управління інфраструктурою. Зрештою, сформовано архітектуру практичних механізмів, яка об'єднує інфраструктурні, інституційні, цифрові, інтеграційні та безпекові компоненти в єдину систему управління.
Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання розроблених теоретико-методичних положень, моделей та рекомендацій органами державної влади та місцевого самоврядування під час формування стратегій післявоєнного відновлення транспортної інфраструктури. Запропоновані підходи створюють надійне підґрунтя для розроблення програм інтеграції України до європейського транспортного простору, диверсифікації коридорів, упровадження систем мультимодальних перевезень та інтелектуального цифрового моніторингу потоків, що дозволить підвищити стійкість критичних логістичних вузлів за умов високої зовнішньої невизначеності.
Дата реєстрації
2026-07-09
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-09 / 2026-09-18
