Дисертація доктора філософії. Бичков Сергій Васильович. Механізми публічного антикризового управління розвитком територій

Реєстраційний номер

0826U003319, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

31-07-2026

Статус

Наказ про видачу диплома

Назва роботи

Механізми публічного антикризового управління розвитком територій

Здобувач

Бичков Сергій Васильович,

Керівник Ткаленко Наталія Валеріївна
Опонент Янковой Роман Васильович
Опонент Орлова Наталія Сергіївна
Рецензент Лашук Оксана Сергіївна
Рецензент Косач Ірина Анатоліївна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Національний університет "Чернігівська політехніка"

Опис

У дисертаційній роботі здійснено комплексне теоретично-методичне та прикладне дослідження механізмів публічного антикризового управління розвитком територій в Україні в умовах воєнних та посткризових трансформацій. Актуальність теми зумовлена концентрацією таких кризових викликів, як пандемія COVID-19, повномасштабна збройна агресія, руйнування критичної інфраструктури, масові міграційні переміщення, енергетичні та економічні шоки, що радикально підвищують вимоги до спроможності публічної влади забезпечувати стійкість територіальних громад, безперервність публічних послуг і створення передумов для повоєнної відбудови. У цих умовах особливого значення набуває науково обґрунтоване формування механізмів публічного антикризового управління, здатних інтегрувати превентивні, реагуючі та відновлювальні інструменти на різних рівнях публічної влади.Метою дисертації є комплексне теоретико-методичне обґрунтування механізмів публічного антикризового управління розвитком територій та розроблення прикладних рекомендацій щодо підвищення їх ефективності й резильєнтності територіальних громад. Об’єктом дослідження виступають процеси формування та реалізації механізмів публічного антикризового управління розвитком територій, предметом є теоретичні, методологічні та практичні засади побудови інтегрованої системи таких механізмів у багаторівневій системі публічної влади. Методологічну основу становлять системний, інституційний, ризик-орієнтований, програмно-цільовий та просторово-регіональний підходи, а також комплекс загальнонаукових і спеціальних методів.Перший розділ дисертації присвячено теоретико-методологічним засадам формування механізмів публічного антикризового управління розвитком територій. На основі критичного аналізу вітчизняних і зарубіжних підходів уточнено зміст базових категорій «криза», «антикризове управління», «резильєнтність територіальних систем», «публічне антикризове управління розвитком територій». Наукова новизна цього розділу полягає, по-перше, у поглибленому концептуальному осмисленні антикризового управління як безперервного циклу превенції, реагування, відновлення та інституційного навчання. По-друге, у запропонованому трактуванні механізму публічного антикризового управління розвитком територій як інтегрованої багаторівневої системи нормативно-правових, інституційних, організаційно-управлінських, фінансово-економічних, аналітичних та інформаційно-комунікаційних інструментів і процедур, за допомогою яких у взаємодії з бізнесом і громадянським суспільством забезпечуються ідентифікація, запобігання, локалізація та подолання кризових явищ, а також адаптація моделей територіального розвитку до змінених умов. Саме в цьому розділі закладено основні елементи наукової новизни, пов’язані з оновленням понятійного апарату та побудовою концептуальної рамки дослідження.Другий розділ зосереджено на аналітико-діагностичному вимірі механізмів публічного антикризового управління в Україні. На основі статистичних даних Державної служби статистики України та інших офіційних джерел проведено оцінювання регіонального виміру соціально-економічного розвитку країни з подальшим виокремленням ключових індикаторів стійкості та вразливості територій. У роботі запропоновано типологію регіонів за рівнем резильєнтності та результативності антикризових заходів, що є важливим елементом наукової новизни другого розділу. Новизна другого розділу полягає також у розробці підходів до емпіричної оцінки ефективності механізмів публічного антикризового управління розвитком територій, що поєднують кількісні індикатори з якісним аналізом управлінських практик на регіональному рівні.Третій розділ має прикладний характер і спрямований на розроблення інструментів підвищення результативності публічного антикризового управління розвитком територій. У ньому обґрунтовано стратегічні напрями формування та розвитку механізмів публічного антикризового управління з урахуванням завдань повоєнної відбудови, європейського курсу та необхідності посилення резильєнтності громад. Центральним елементом наукової новизни третього розділу є системна модель механізму публічного антикризового управління розвитком територій, яка інтегрує стратегічне планування, гнучку організаційну архітектуру, багатоканальне ресурсне забезпечення та цифрові інструменти підтримки управлінських рішень.Практичне значення результатів дослідження полягає в можливості використання запропонованих теоретико-методичних підходів, системної моделі та методики оцінювання органами державної влади, місцевого самоврядування та військовими адміністраціями під час розроблення стратегій регіонального розвитку, програм повоєнної відбудови, планів цивільного захисту та систем моніторингу резильєнтності територій. Рекомендації автора були апробовані й частково впроваджені у практику органів місцевого самоврядування та центральних органів влади, а також використані в освітньому процесі Національного університету «Чернігівська політехніка», що підтверджується відповідними довідками про впровадження.

Дата реєстрації

2026-07-10

Додано/оновлено в НРАТ

2026-07-10 / 2026-09-01