Реєстраційний номер
0826U003335, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
24-08-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Управління стратегічними змінами на підприємствах в умовах кризових ситуацій
Здобувач
Кулик Андрій Володимирович,
Керівник Коптєва Ганна Миколаївна
Опонент Мандич Олександра Валеріївна
Опонент Зось-Кіор Микола Валерійович
Рецензент Прохоренко Олена Вікторівна
Рецензент Маслак Марія Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"
Опис
Кулик А. В. Управління стратегічними змінами на підприємствах в умовах кризових ситуацій. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 – Менеджмент (07 – Управління та адміністрування). – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Міністерство освіти і науки України, Харків, 2026 р. Дисертаційну роботу присвячено поглибленню теоретичних засад та розвитку науково-методичних положень організації управління стратегічними змінами на підприємствах в умовах кризових ситуацій. Об’єктом дослідження виступають процеси управління стратегічними змінами на підприємствах, що функціонують в умовах кризових ситуацій, нестабільності бізнес-середовища та зростання вимог до збереження стійкості, адаптивності й безперервності діяльності. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та науково-прикладних положень щодо організації управління стратегічними змінами на підприємствах в умовах кризових ситуацій. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних засад, розвиток методичних положень та формування науково-прикладного забезпечення управління стратегічними змінами на підприємствах в умовах кризових ситуацій. Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичних засад, удосконаленні методичних підходів і формуванні науково-прикладного забезпечення управління стратегічними змінами на підприємствах в умовах кризових ситуацій, зокрема:
удосконалено теоретичний базис управління стратегічними змінами на підприємствах в умовах кризових ситуацій; удосконалено методичний підхід щодо обґрунтування вибору детермінант успішності стратегічного відтворення діяльності підприємства; набули подальшого розвитку: методичний підхід щодо інтегрального оцінювання кризової стійкості та готовності підприємства до сприйняття стратегічних змін; теоретико-методичні положення щодо формування процесної архітектури реалізації стратегічних змін підприємства в умовах антикризової трансформації, а також методичний підхід щодо вибору організаційних форм обмеження опору персоналу здійсненню стратегічних змін на підприємстві. У вступі обґрунтовано актуальність завдань дослідження, наведено наукову новизну та сформовано практичне значення одержаних результатів. У першому розділі розкрито теоретико-методичні засади управління стратегічними змінами підприємств в умовах кризових ситуацій. Систематизовано теоретичні підходи до визначення сутності організаційних змін та за результатами бібліометричного аналізу виокремлено ключові напрями сучасних досліджень у сфері стратегічного управління змінами. Запропоновано трактування управління змінами як комплексного стратегічно орієнтованого впливу, що поєднує процесний, системно-трансформаційний, адаптивний і людиноцентричний підходи. Узагальнено сучасний інструментарій реалізації стратегічних змін та розроблено концептуальну модель їх розгортання. У другому розділі досліджено стратегічні трансформації підприємств нафтогазовидобувної галузі України в умовах воєнних, економічних та екологічних викликів. Встановлено переважно реактивний характер адаптації підприємств і доведено, що ефективність подолання криз визначається насамперед здатністю менеджменту забезпечувати гнучкість, керованість та операційну результативність. Розроблено методичний підхід до інтегрального оцінювання кризової стійкості та готовності підприємства до стратегічних змін на основі індексу кризової стійкості, достовірність якого підтверджено математичною та емпіричною верифікацією. Запропоновано фазову декомпозицію розвитку кризових ситуацій, що забезпечує перехід від статичного оцінювання до формування індивідуалізованих стратегій антикризового відтворення. У третьому розділі розроблено архітектуру стратегічного відтворення діяльності підприємства в умовах мінливого бізнес-середовища. Запропоновано стратегічну матрицю вибору напрямів стратегічних змін на основі інтегральних індексів кризового тиску та адаптаційної спроможності із застосуванням інструментарію нечіткої логіки. Обґрунтовано методичний підхід до вибору індивідуального набору детермінант успішності стратегічного відтворення та концептуальну триконтурну процесну архітектуру реалізації стратегічних змін. Із застосуванням лінійного програмування формалізовано вибір мінімально достатньої комбінації детермінант успішності змін. Розроблено систему оцінювання масштабності, глибини та дивергентності стратегічних змін і на її основі запропоновано рекомендації щодо вибору організаційних форм реалізації змін, що забезпечують обмеження опору персоналу та підвищення результативності трансформацій. Ключові слова: стратегічні зміни, антикризове управління, управління змінами, готовність до змін, ситуація кризи, детермінанти успішності змін, кризова стійкість, резильєнтність, адаптаційна спроможність, адаптація, процесна архітектура, стратегічне відтворення, опір персоналу змінам, організаційні форми обмеження опору.
Дата реєстрації
2026-07-10
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-10 / 2026-09-23
